Артикль перед іменами
Уживання артикля перед іменами
В італійській мові артикль перед іменами здебільшого не вживається [32, с. 141]: Gianni è partito ieri; ha telefonato Maria.
Перед чоловічими іменами артикль не вживається ніколи (Gianni, Luca, Pietro) і може траплятися тільки в регіональній мові Північної Італії [33, с. 169], зокрема в Ломбардії [13] (il Pietro).
Перед жіночими іменами (Laura, Maria) артикль може вживатися лише у випадку фамільярно-афективного звернення (la Laura, la Maria). У цій функції вживання артикля поширене в регіональній мові Північної Італії й Тоскани [33, с. 169; 29, с. 66], а також у Саленто [30]. Зокрема часто артикль уживається перед гіпокористичними іменами дітей: la Manu (від Emanuela), la Dani (від Daniela) [5, с. 31], la Titti [33, с. 170] (від Tiziana) тощо.
Артикль не вживається в таких випадках:
Перед іменами відомих людей: Dante (Dante Alighieri), Giotto (Giotto di Bondone), Galileo (Galileo Galilei), Eduardo (Eduardo De Filippo) тощо [29, с. 66].
Перед іменами історичних персонажів: Cicerone, Cleopatra, Pericle, Scipione, Attila, Elena [29, с. 66; 33, с. 169].
Перед іменами міфологічних персонажів: Zeus, Giove, Atena, Minerva [29, с. 66].
Але в множині артикль уживається: i Dioscuri, le Parche [18, с. 392, 394].
Див. також особливості вживання артиклів з астрономічними назвами, що походять від імен міфологічних персонажів, у розділі «Артикль перед астрономічними назвами».
Перед іменами релігійних персонажів: Maometto, Budda, Gesù, Mosè тощо [29, с. 66].
Але: il Signore, [il] Cristo [3, с. 394]. Артикль із Cristo вживається в проповідях, трактатах, частіше опускається – в усній мові [33, с. 173].
Також артикль із Cristo вживається на позначення творів, у яких зображено Христа: il Cristo del Mantegna; у сталому вислові un povero Cristo – бідолаха [3, с. 12].
У монотеїстичних релігіях артикль із Dio не вживається, крім випадків, коли іменник уживають з означенням: il buon Dio, il Dio dei cristiani, il Dio che atterra e suscita [33, с. 173]. Але без артикля: Dio Padre, Dio onnipotente [3, с. 12]. 5. Перед іменами літературних і фольклорних персонажів: Ulisse, Enea, Otello, Didone, Beatrice, Violetta, Griselda [29, с. 66; 33, с. 169].
Перед іменами пап, королів і королев, князів і князівен: Giovanni Paolo II, Juan Carlos, Carlo V, Elisabetta II, Maria Stuarda, Emanuele Filiberto [29, с. 66].
Див. також особливості вживання артикля в разі вживання перед іменем титулу в розділі «Артикль перед титулами».
Див. також уживання артикля перед назвами кораблів, потягів, що названі іменами людей, у розділі «Артикль перед назвами кораблів, потягів».
Артикль уживається в таких випадках:
Якщо з ім’ям ужито означення, зокрема прикметник або іменник [33, с. 169; 18, с. 397; 32, с.141]: il bravo Gianni, il bell’Antonio, la buona Maria, la ragazza Carla.
Якщо з ім’ям ужито присвійний прикметник: il mio Antonio [32, с.141].
Див. також особливості вживання артикля з присвійним прикметником у розділі «Артикль і aggettivo possessivo (присвійний прикметник)».
Якщо ім’я вживається в метонімічному значенні: il Dante di Foligno del 1472 (ім’я Данте Аліґ’єрі тут ужито в значенні його твору «Божественна комедія» («Commedia») видання 1472 року, надрукованого в місті Фоліньйо) [33, с. 169].
Перед іменами родичів з іменником, що позначає ступінь родинних зв’язків (nome di parentela), артикль уживається факультативно: [il] zio Antonio, [la] nonna Caterina. Але в множині артикль уживається обов’язково: gli zii Antonii, le nonne Caterine [32, с. 142; 18, с. 396].
Див. також особливості вживання артикля з nomi di parentela в розділі «Артикль із nomi di parentela (іменниками, що позначають ступінь родинних зв’язків)».
У множині імена можуть уживатися тільки в таких випадках:
Коли необхідно назвати кількох осіб з однаковим іменем: le tre Marie, i tre Giuseppi [30; 24, с. 16]. Але форма множини імені може залишатися й незмінною: le tre Maria, i tre Giuseppe [24, с. 16].
Обов’язково з артиклем – перед іменем особи, що вживається як узагальнення певних якостей: i Roberti Baggio – футболісти такого рівня, як Роберто Баджо [30]; Non ce n’è tanti di Michelangeli a questo mondo [18, с. 391]. – У цьому світі не так багато митців, які могли б зрівнятися з Мікеланджело.
Перед назвами творів мистецтва, коли ім’я автора вживається в метонімічному значенні: i due Raffaelli (дві картини художника Рафаеля) [30]. Але такі способи вживання є рідковживаними, а їхня правильність із погляду граматики може піддаватися сумніву [30].
Використані джерела
Лексикографічні джерела