Passé antérieur
Утворення passé antérieur
Passé antérieur у французькій мові утворюється додаванням до допоміжного дієслова avoir або être у passé simple у відповідній особі participe passé відмінюваного дієслова.
parler | partir | |
je (j’) | eus parlé | fus parti/ie |
tu | eus parlé | fus parti/ie |
il/elle/on | eut parlé | fut parti/ie |
nous | eûmes parlé | fûmes partis/ies |
vous | eûtes parlé | fûtes partis/ies |
ils/elles | eurent parlé | furent partis/ies |
Щодо вибору допоміжного дієслова див. розділ «Verbes auxiliaires (допоміжні дієслова)».
Уживання passé antérieur у французькій мові
Ужиток passé antérieur обмежується письмовою мовою. Зокрема цей час уживається в таких значеннях:
У підрядних реченнях passé antérieur позначає дію, що відбулася раніше за іншу минулу дію, висловлену переважно за допомогою passé simple. При цьому між такими двома діями існує мінімальна відстань у часі, тобто вони відбуваються безпосередньо одна після одної (крім рідких випадків, коли інше чітко зазначається).
Підрядні речення з passé antérieur пов’язуються з головним сполучними словами dès que, aussitôt que après que, lorsque, quand; в інвертованих реченнях уживаються сполучні слова à peine, pas plus tôt. Depuis que з passé antérieur уживається зрідка, оскільки не передає безпосереднього слідування двох дій в часі одна за одною.
Dès que Louis XIV eut rendu le dernier soupir, la cour se sentit plus libre [5, с. 248]. – Щойно Людовик XIV сконав, двір зітхнув з полегкістю.
Quand il nous eut vus, il s’en alla. – Побачивши нас, він пішов геть.
À peine Sophie fut-elle entrée, tous se turent. – Щойно Софі ввійшла, всі замовкли.
Рідше passé antérieur може вживатися з іншими часами, крім passé simple, зокрема з:
Après que Jacques fut reparti, je me suis agenouillé prés d’Amélie. (André Gide, « La symphonie pastorale », у [4, с. 1095]) – Коли Жак знову пішов, я став навколішки поруч із Амелі.
imparfait, що вживається для опису (description):
Dès qu’on eut sur son front fermé le souterrain, L’œil était dans la tombe et regardait Caïn. (Victor Hugo, « La conscience », у [5, с. 248]) – Зверху забили вхід, замурували ціло, – Глянь – око в гробі ще на Каїна гляділо. (Пер. І. Франка)
plus-que-parfait, що позначає доконаний характер дії:
Un mois à peine après ce que les éléments avancés eurent touché la terre ferme, l’armée de Patch avait fait sa jonction avec celle de Patton. (Le Monde, 11 août 1964, у [5, с. 249]) – Заледве місяць по тому, відколи передові відділи висадилися на суходіл, армії Патча й Паттона злучилися.
На відміну від passé antérieur, plus-que-parfait позначає минулу дію, яка відбулася за будь-який час до настання іншої минулої дії, тобто часова відстань між двома діями може бути великою. Див. більше в розділі «Indicatif plus-que-parfait (давноминулий, або передминулий, час дійсного способу)».
У простих реченнях passé antérieur позначає дію, яка скоро завершилася (в контексті passé simple). У такому значенні дієслово вживається з обставинами часу bientôt, vite, en un instant тощо.
J’eus vite fait d’apprendre à lire. (Simone de Beauvoir, « Mémoires d'une jeune fille rangée », у [4, c. 1096]) – Я скоро навчилася читати.
On apporta une assiette de lait; et bientôt le chat eut tout lapé [5, с. 249]. – Принесли тарілку молока; невдовзі кіт її геть-чисто вилизав.
У розмовній мові замість passé antérieur уживається passé surcomposé. Див. детально в розділі «Temps surcomposés».
Не слід плутати passé antérieur із subjonctif plus-que-parfait: quand il eut écrit (passé antérieur) – avant qu’il eût écrit (subjonctif plus-que-parfait).
Дуже рідко в письмовій мові також може вживатися форма passé antérieur surcomposé. Див. детально в розділі «Temps surcomposés».
Використані джерела