Група І (дієслова, що закінчуються на -er, крім aller). Дієслова першої групи відмінюються за загальним правилом: від інфінітива, або неозначеної форми дієслова (infinitif) відкидається закінчення -er і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб.
je | parler | +ai | parlai |
tu | +as | parlas | |
il/elle/on | +a | parla | |
nous | +âmes | parlâmes | |
vous | +âtes | parlâtes | |
ils/elles | +èrent | parlèrent |
Група ІІ (дієслова, що закінчуються на -ir, з додаванням суфікса -iss у множині теперішнього часу). Дієслова другої групи відмінюються за загальним правилом: від неозначеної форми (інфінітива) відкидається закінчення -ir і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб.
je | finir | +is | finis |
tu | +is | finis | |
il/elle/on | +it | finit | |
nous | +îmes | finîmes | |
vous | +îtes | finîtes | |
ils/elles | +irent | finirent |
Група ІІI (дієслова, що закінчуються на -ir (без суфікса -iss у множині теперішнього часу), -oir, -re, а також дієслово aller). Дієслова третьої групи в passé simple відмінюються неправильно, тому можна систематизувати лише типові закінчення таких дієслів:
Закінчення -is, -is, -it, -îmes, -îtes, -irent мають:
Дієслова на -ir, крім courir, mourir, tenir, venir і похідних.
Більшість дієслів на -re.
Дієслова на -indre.
Дієслова asseoir, surseoir, voir, а також похідні та дієслова того самого типу (entrevoir, revoir, prévoir тощо), крім дієслова pourvoir.
Закінчення -us, -us, -ut, -ûmes, -ûtes, -urent мають більшість інших дієслів третьої групи, зокрема такі:
Дієслова на -oir, крім asseoir, surseoir, voir і похідних та дієслів того самого типу (entrevoir, revoir, prévoir тощо), але включно з дієсловом pourvoir.
Деякі дієслова на -re: boire, conclure, connaître, croire, croître, être, exclure, lire, moudre, paraître, plaire, repaître, résoudre, taire, vivre і похідні.
Дієслова courir, mourir та похідні.
Закінчення -ins, -ins, -int, -înmes, -întes, -inrent мають дієслова tenir, venir та інші дієслова цього типу.
Дієслово aller відмінюється як дієслово I групи.
Passé simple (інша назва – passé défini) вживається для позначення дії, яка відбулася та повністю закінчилася в минулому часу і розглядається як така, що не має жодного зв’язку з теперішнім часом.
Сьогодні passé simple майже не вживається в усному мовленні та може зустрічатися лише в деяких регіонах, зокрема на півдні Франції. Також він може вживатися у високій мові у складі деяких усталених зворотів (il fut un temps, s’il en fut). В усному мовленні замість passé simple найчастіше вживається passé composé.
Натомість passé simple широко вживається в письмовій мові: в історичних хроніках, у художній літературі, наукових текстах, журналістських статтях тощо. Переважно passé simple уживається в 3-й особі одн. та мн.
Passé simple уживається для позначення дій, які повністю обмежені минулим часом та не мають зв’язку з часом теперішнім. За вживання passé simple минулій дії надається відтінок її віддаленості, «давнини» [13, с. 538].
Однак сьогодні passé composé часто конкурує з passé simple і в письмовій мові, позначаючи дії, які повністю завершилися в минулому і не мають фактичного зв’язку з теперішнім часом. Проте ці два часи не є тотожними. Якщо за вживання passé simple ідеться про факт, який повністю відрізаний від теперішнього часу, то за вживання passé composé мовець повідомляє про певні минулі події з відчуттям «психологічної близькості» [13, с. 536].
Коли passé simple уживається з дієсловами, що позначають недоконаний вид (verbes imperfectifs), він може позначати дію, що тривала певний час, визначаючи межі початку та кінця дії (il marcha vingt jours – він пройшов двадцять днів). Також passé simple може окреслювати тільки початок дії (dès huit heures il marcha – з восьмої години він почав іти) або її кінець (il marcha jusqu’à midi – він ішов (пройшов) до обіду) [1, с. 483–484].
Коли passé simple уживається для позначення кількох дій, такі дії позначаються як послідовні, такі, що відбулися одна після одної. Тому часто passé simple уживається саме в розповіді (narration).
Див. більше в розділі «Indicatif imparfait (незакінчений минулий час дійсного способу)».
Passé simple може вживатися для позначення короткої дії «першого плану» (action-point), що відбулася на тлі довшої дії «другого плану» (action-ligne), яку висловлено за допомогою imparfait.
Passé simple може вживатися для позначення минулих дій, що відбувалися неодноразово.
Також у деяких випадках passé simple може позначати минулу дію, що передує іншій минулій дії, позначеній іншим минулим часом.
Passé simple також може вживатися для позначення певних загальних істин, що існують поза часовими межами (passé gnomique). У такому значенні passé simple уживається з прислівниками часу (adverbes de temps), як-от jamais, souvent, toujours тощо.