Допоміжні дієслова (verbes auxiliaires) – це дієслова, які, будучи позбавленими свого початкового змісту, виконують функцію простих морфологічних елементів, поєднуючись із іншими дієслівними формами.
Допоміжними дієсловами слугують дієслова avoir і être, що поєднуються з participe passé, утворюючи складні часи, а також, у випадку з дієсловом être, пасивний стан (voix passive).
Окрему групу становлять так звані «напівдопоміжні» дієслова. Див. детально у розділі «Verbes semi-auxiliaires («напівдопоміжні» дієслова)».
Як допоміжне дієслово складних часів (temps composés) avoir уживається в таких випадках:
Зі всіма перехідними дієсловами – прямими та непрямими (verbes transitifs directs et indirects).
Із більшістю неперехідних дієслів (verbes intransitifs).
Із безособовими дієсловами (крім s’agir).
Дієслова, які вживаються у значенні безособових, мають те допоміжне дієслово, з яким вони відмінюються в особових конструкціях.
Із дієсловом avoir утворюються складні часи самого дієслова avoir та дієслова être.
Також avoir уживається як допоміжне дієслово у так званих temps surcomposés.
Як допоміжне дієслово пасивного стану être зберігає свої часові властивості та виконує функції, майже тотожні його функціям як дієслова-зв’язки.
У пасивному стані можуть уживатися тільки перехідні дієслова (verbes transitifs).
Як допоміжне дієслово складних часів être уживається в таких випадках:
Із прономінальними (займенниковими) дієсловами (verbes pronominaux).
У простомовному вжитку прономінальні дієслова часто відмінюються з avoir.
Із деякими неперехідними дієсловами (verbes intarnsitifs), які позначають рух або зміну стану.
aller | entrer | retourner |
arriver | mourir | sortir |
décéder | naître | tomber |
devenir | partir | venir |
échoir | rester |
Також відмінюються з être похідні дієслова: redevenir, rentrer, repartir (у значенні від’їжджати знову), ressortir (у значенні виходити знову), retomber, revenir, parvenir, survenir, advenir, intervenir, provenir.
Деякі з наведених дієслів у архаїчній літературній, регіональній мові та простомовному регістрі можуть уживатися з дієсловом avoir, зокрема partir, rentrer, rester, sortir, tomber, échoir.
Деякі неперехідні дієслова або дієслова, що вживаються як неперехідні, відмінюються з допоміжним дієсловом avoir, якщо вони позначають дію, або з être – якщо вони позначають стан, що є наслідком доконаної дії.
aborder | déchoir | finir |
aboutir | décroître | grandir |
accoucher | dégeler | grossir |
accourir | dégénérer | jaillir |
accroître | déménager | maigrir |
alunir | dénicher | monter |
apparaître | descendre | paraître |
atterrir | diminuer | passer |
augmenter | disparaître | pourrir |
avorter | divorcer | rajeunir |
baisser | échapper | récidiver |
camper | échouer | ressusciter |
changer | éclater | résulter |
chavirer | éclore | sonner |
commencer | embellir | stationner |
crever | empirer | trébucher |
croître | enchérir | trépasser |
crouler | enlaidir | vieillir |
croupir | expier | тощо |
déborder | expirer | |
décamper | faillir |
Якщо відповідні з наведених дієслів уживаються як перехідні (з прямим додатком), уживається допоміжне дієслово avoir.
У простомовному регістрі навіть за наявності прямого додатка може вживатися допоміжне дієслово être:
demeurer: у значенні мешкати в певному місці вживається з допоміжним avoir (синоніми: habiter, résider); у значенні залишатися в певному місці, стані тощо – з допоміжним être (синоніми: rester);
convenir: у значенні бути підхожим уживається з допоміжним avoir; у значенні визнавати справедливість чогось – із допоміжним être;
échapper: у значенні не піддаватися розумінню вживається з допоміжним avoir; у значенні вихоплюватися ненароком – із допоміжним être; в інших випадках – із допоміжним avoir або être – залежно від того, наголошується дія чи результат;
émaner: рідко вживається у складних часах; у таких випадках відмінюється з дієсловом être, але часто також із avoir;
sauter іноді може вживатися з допоміжним дієсловом être;
courir в архаїчній мові може вживатися з допоміжним дієсловом être;
accourir уживається з дієсловом avoir або être.
Якщо в реченні декілька головних дієслів (verbes pricnipaux) уживаються в тому самому складному часі і з тим самим підметом, вимагаючи того самого допоміжного дієслова, допоміжне дієслово може ставитися лише один раз – перед першим головним дієсловом; підмет при цьому не повторюється. Однак так само допоміжне дієслово може повторюватися; підмет при цьому може або повторюватися, або ні.
Дієслово avoir переважно повторюється, якщо воно є допоміжним дієсловом être.
Обов’язковим є повторення допоміжного дієслова у таких випадках:
Якщо головні дієслова вживаються у різних часах.
Якщо з дієсловами вживаються різні підмети.
Якщо головні дієслова відмінюються з різними допоміжними.
Якщо головні дієслова вжито в різних станах.
Якщо avoir або être уживаються в одному з випадків як головне, а не як допоміжне дієслово.
Якщо відбувається перехід від стверджувального речення до заперечного з ne (ne pas, ne plus тощо).
Але якщо вживаються елементи протиставлення, такі як non, non pas, et non, et non pas, mais, mais pas, mais non, mais non pas, non plus, повторення допоміжного дієслова не відбувається.