Futur antérieur у французькій мові утворюється додаванням до допоміжного дієслова avoir або être у futur simple у відповідній особі participe passé відмінюваного дієслова.

1. Futur antérieur уживається для позначення дії, яка відбудеться в майбутньому часі та завершиться раніше за іншу майбутню дію або яка завершиться певної визначеної миті в майбутньому.

   1. На позначення майбутньої дії, яка завершиться раніше за іншу майбутню дію, futur antérieur найчастіше вживається у підрядних реченнях, коли в головному реченні вжито futur simple, але також може вживатися у простих реченнях та в головному реченні.

      Je pourrai me promener dès que j’aurai terminé mon travail. – Я зможу піти на прогулянку, коли закінчу роботу. (спочатку я закінчу роботу – і тоді вже зможу піти на прогулянку)
      Chacun récoltera ce qu’il aura semé. – Що посієш, те й збереш.
      Ma femme reviendra vers neuf heures. Mais déjà je serai parti. – Моя дружина повернеться близько дев’ятої. Але мене вже не буде. (я вже поїду до того часу, коли моя дружина повернеться)

   2. На позначення майбутньої дії, що завершиться до настання певного моменту в майбутньому, futur antérieur уживається самостійно.

      Nous serons rentrés mardi prochain. – Ми повернемося наступного вівторка.
      Elle aura publié son roman en août. – Вона опублікує свій роман у серпні.
      Порівняйте з futur simple:
      (futur simple) Elle publiera son roman en août. – Вона опублікує свій роман у серпні. (серпень розглядається як простий часовий орієнтир: ймовірно, роман тоді буде опубліковано, але це не точно)
      (futur antérieur) Elle aura publié son roman en août. – Вона опублікує свій роман у серпні. (мовець розглядає цей факт як доконаний у майбутньому: у серпні роман напевне буде опубліковано)

   3. Futur antérieur може вживатися на позначення скорого закінчення певної дії. У такому значенні futur antérieur вживається з додатком часу (complément de temps).

      J’aurai bientôt repassé les vêtements. – Я вже закінчую прасувати одяг.
   Зрідка у розмовній французькій мові може також уживатися форма futur antérieur surcomposé, яка підкреслює завершення певної дії у майбутньому.
   Il aura eu vite fait ce devoir. – Він скоро закінчить із цим завданням.
   У плані минулого часу (plan du passé) futur antérieur замінюється на conditionnel passé (futur antérieur dans le passé).

   (plan du présent) Il dit qu’il remboursera toutes ses dettes dès qu’il aura touché son salaire. – Він каже, що поверне всі борги, коли отримає заробітну плату.

   (plan du passé) Il a dit qu’il rembourserait toutes ses dettes dès qu’il aurait touché son salaire. – Він сказав, що поверне всі борги, коли отримає заробітну плату.

   Аналогічна заміна відбувається за перетворення прямої мови (discours direct) на непряму (discours indirect), коли дія стосується до минулого часу.

   (discours direct) Il déclara: «Je quitterai Nantes aussitôt que j’aurai reçu un poste à Paris». – Він оголосив: «Я залишу Нант, щойно отримаю посаду в Парижі».

   (discours indirect) Il déclara qu’il quitterait Nantes aussitôt qu’il aurait reçu un poste à Paris. – Він оголосив, що залишить Нант, щойно отримає посаду в Парижі.

   Однак якщо майбутня дія, на яку посилалися в минулому часі, досі не відбулася, вживається futur antérieur.

   Il a dit qu’il aura terminé son travail en mai. Il lui reste encore deux semaines. – Він сказав, що закінчить роботу у травні. Він має ще два тижні. (він досі не закінчив своєї роботи)

2. Futur antérieur може вживатися для висловлення припущення або здогаду щодо події, яка могла відбутися в минулому часі.

   Maurice n’est pas là. Il aura manqué son train. – Моріс не приїхав. Мабуть, він запізнився на потяг.
   Personne ne répond. Tous seront partis quelque part. – Ніхто не відповідає. Мабуть, усі кудись пішли.
   Vous n’aurez pas oublié de prendre les documents ? – Але ж ви не забули взяти документи?
   Дивіться також, як у цій функції вживається futur simple.

3. Futur antérieur також може вживатися для більш увічливого, пом’якшеного звертання до особи, коли показуються її помилки тощо.

   Je ne vous ai pas téléphoné. Vous vous serez trompé. – Я до вас не телефонував. Мабуть, ви помилилися.

4. Futur antérieur може передавати різні експресивні значення, зокрема такі:

   1. Інтонацію обурення, розчарування, здивування, іронії тощо.

      Comment ! Je t’aurai attendue deux heures pour rien ! – Та що ж це таке! Я дарма прочекав на тебе дві години?!
      Tu l’auras bien voulu ! – Ти ж сам цього хотів!

   2. Інтонацію нетерплячості – після quand.

      Quand vous aurez fini de bavarder ! – Коли ви вже припините базікати?!

5. Futur antérieur може вживатися в описах історичних подій:

   1. На позначення минулої дії, що передувала іншій минулій дії (обидві такі дії відбулися після іншої, давнішої, минулої дії, що використовується як орієнтир).

      L’expédition vers la Scythie fut mal préparée. Quand Darius l’aura compris, ses troupes seront déjà épuisées par les manœuvres d’Idanthyrse. – Похід на скіфів був погано підготовленим. Коли Дарій це зрозуміє, його військо вже буде виснажене маневрами Іданфірса.

   2. На позначення завершеної минулої події наприкінці опису.

      En 1302 Dante fut exilé de Florence. 19 ans plus tard il sera mort. – 1302 року Данте відправили у вигнання з Флоренції. 19 років по тому він помре.

1. Arrivé M., Gadet F., Galmiche M. La grammaire d’aujourd’hui : guide alphabétique de linguistique française. 5-е вид. Париж: Flammarion, 2010. 710 с.
2. Delatour Y., Jennepin D., Léon-Dufour M., Teyssier B. Nouvelle grammaire du français. Париж: Hachette Livre, 2004. 368 с.
3. Dubois J., Lagane, R. Grammaire. Париж: Larousse, 2009. 154 с.
4. Grevisse M., Goosse A. Le Bon usage. 14-е вид. Брюссель: De Boeck-Duculot, 2007. 1600 с.
5. Mauger G. Grammaire pratique du français d’aujourd’hui. 7-е вид. Париж: Librairie Hachette, 1968. 420 с.
6. Novakova I. Le futur antérieur français: temps, aspect, modalités. Zeitschrift für französische Sprache und Literatur. 2010. № 110 (2). С. 113–135.
7. Office québécois de la langue française. Futur antérieur. Banque de dépannage linguistique. URL: http://bdl.oqlf.gouv.qc.ca/bdl/gabarit_bdl.asp?id=4129 (дата звернення: 06.09.2018).
8. Riegel M., Pellat J.-C., Rioul R. Grammaire méthodique du français. 4-е вид. Париж: Presses Universitaires de France, 2009. 1152 с.