Словосполучення (звороти), що містять слово «pel» у категорії «література»
"...alcuni clienti legati alla casa per una dipendenza ereditaria..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"...і прихвосні, зв’язані з графовою родиною спадковою залежністю..." (Пер. П. Соколовського)
E quante volte io la giungo, tante con questo stocco col quale io uccisi me, uccido lei ed aprola per ischiena, e quel cuor duro e freddo nel qual mai né amor né pietá poterono entrare... (Giovanni Boccaccio, "Decameron")
Щоразу як я її наздожену, я мушу вбити її тим самим мечем, яким сам себе згубив, а потім [...] розтяти їй груди, вийняти жорстоке й холодне серце, що зроду не знало ні любощів, ні жалощів... (Пер. М. Лукаша)
...fatti non foste a viver come bruti ma per seguir virtute e canoscenza. (Dante Alighieri, "Divina commedia", у "Lo Zingarelli")
...Бо ви народжені не животіти, А знання й честь нести у світ ясний. (Пер. Є. Дроб’язка)
...fur l’ossa mie per Ottavian sepolte. (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
...Вже поховав Октавіан мій прах. (Пер. Є. Дроб’язка)
Giove lo porta, ed è per lui giocondo; S’aperse allor che Ganimede in cielo Portò su l’alie, per il grave pondo. (Girolamo Leopardi, "In lode del Brachiere")
Юпітер носить пов’язку і з того радіє; Якось він підіймав Ганімеда на крилах, А той виявився таким важким, Що у Юпітера утворилася грижа. (Пер. Феодори Кримської)
I’ fui del primo dubbio disvestito Per le sorrise parolette brevi. (Dante Alighieri, "Divina Commedia")
І тільки знищений мій сумнів був Коротким словом ласки та щедроти... (Пер. Є. Дроб’язка)
...i tuoi colli Per vendemmia festanti... (Ugo Foscolo, "I sepolcri")
...у твоїх схилах, Що рясніють виноградом... (Пер. Дормидонта Назарівського)
Il Conte Ettore non diè nella rete, Perocchè alla Montagna sanza motti Per gente er’ito con miglior pianete. (Antonio Pucci, «Centiloquio»)
Граф Етторе не втрапив у пастку, Адже, не мовлячи й слова нікому, Пішов у гори, і талан був на його боці. (Пер. Дормидонта Назарівського)
La faccia sua era faccia d’uom giusto, tanto benigna avea di fuor la pelle, e d’un serpente tutto l’altro fusto... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у GDLI)
Було його лице людським лицем: М’який блаженний усміх, щоки чисті, А тулуб вився, як в змії, кільцем... (Пер. Є. Дроб’язка)
"...l’impressione ch’egli ricevette dal veder l’uomo morto per lui, e l’uomo morto da lui, fu nuova e indicibile..." (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"...враження, яке склалося в Лодовіко, коли він побачив, як одна людина віддала за нього життя, а інша померла від його руки, було для нього нове й невимовне..." (Пер. П. Соколовського)
Lunga la barba e di pel bianco mista portava... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli")
Сивінь блищала в кучерях чола і в бороді... (Пер. Є. Дроб’язка)
Nel mezzo del cammin di nostra vita mi ritrovai per una selva oscura... (Dante Alighieri, "Divina commedia")
На півшляху свого земного світу Я трапив у похмурий ліс густий... (Пер. Є. Дроб’язка)
Non è l’affezion mia tanto profonda, Che basti a render voi grazia per grazia... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Treccani")
Мій дух глибинам почуттів не шкодить, За ласку ласку вдячну не веде... (Пер. Є. Дроб’язка)
Per grazia fa’ noi grazia... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", в "Il Nuovo De Mauro")
Зласкавсь, будь ласка, над слізьми його... (Пер. Є. Дроб’язка)
Per piacermi a lo specchio, qui m’addorno; ma mia suora Rachel mai non si smaga dal suo miraglio, e siede tutto giorno. (Dante Alighieri, "La divina commedia")
...Бо дзеркало оздобить ‒ в мене мрія. Не чинить так сестра моя Рахіль: Вдивлятись в нього ‒ це для неї дія. (Пер. Є Дроб’язка)
Piú volte già per dir le labbra apersi, poi rimase la voce in mezzo ’l pecto... (Francesco Petrarca, "Canzoniere")
Не раз я говорити був готовий, Та звуки із грудей не виривались. (Пер. А. Перепаді)
...Poi ch’èi posato un poco il corpo lasso, Ripresi via per la piaggia diserta. (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Treccani")
Тут я собі спочити трохи дав І вирушив на гору незнайому... (Пер. Є. Дроб’язка)
Pria lo stremo della luna Rigiunse al letto suo per ricorcarsi, Che noi fussimo fuor di quella cruna. (Dante Alighieri, "Divina commedia")
...на спочин зайшов Щербатий місяць шляхом одиноким, Аж поки ми із кам’яних заков Не вийшли... (Пер. Є. Дроб’язка)
"Quella signora! quella signora! una parola, per carità!" (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi")
"Найласкавіша синьйоро, на бога, одне тільки слово!" (Пер. П. Соколовського)