Читачка Катерина запитує: «Як правильно вживати у місцевому відмінку: допис на фейсбуці чи на фейсбуку? Який прийменник доцільно обирати: у фейсбуці чи на фейсбуці?».

Правильні обидва варіанти: на фейсбуці та на фейсбуку. Вибір прийменника на або у може варіюватися.

Чергування в іменниках з основою на г, к, х цих звуків із з, ц, с перед закінченням -і – одна з характерних фонетичних особливостей української мови, що походить ще з давньоруської мови. У місцевому відмінку однини іменників І відміни ця тенденція діє послідовно (кни́га – у кни́зі, му́ха – на му́сі, рука́ – у руці́), оскільки всі такі іменники в згаданому відмінку мають закінчення -і. Місцевому ж відмінкові однини іменників ІІ відміни (до яких морфологічно належить і назва мережі фейсбук) притаманна варіантність флексій -і / -у / -ові, що є одним з факторів наявності переходу г, к, х у з, ц, с перед -і та його відсутності перед -у, -ові.

Так, якщо розглядати флексії -і та -у, маємо слова, де усталено вживається лише -і з відповідним чергуванням приголосних (бе́рег – на бе́резі, порі́г – на поро́зі тощо), слова на -у без чергування (вовк – на во́вку, сніг – у снігу́ тощо) та слова з варіантними формами (барлі́г – у барлогу́ та в барло́зі, льох – у льо́сі та в льоху́ тощо).

Тенденція до чергування кореневих г, к, х із з, ц, с в українській мові виявляється особливо в запозиченнях [4]. При цьому Н. М. Сологуб зазначає: «Звичними для нас є вживання: у фраці, в капелюсі, на фланзі, в рюкзаці, на ринзі, на шланзі, в штреці, в шезлонзі, в віадуці, в епілозі, в монолозі, в некролозі, в діалозі. Звичайно, поряд з ними вживаються і форми на -у» [4] (виділення в останньому реченні – наше). Н. Є. Лозова також наводить велику кількість іменників, де вживано варіантні форми: альмана́х – в альмана́ху і в альмана́сі, архіпела́г – в архіпела́зі та в архіпела́гу, велотре́к – на велотре́ці та на велотре́ку, За́льцбург – у За́льцбурзі й у За́льцбургу, Люксембу́рг – у Люксембу́рзі й у Люксембу́ргу тощо [2, с. 264].

Слід зазначити, що український правопис не регламентує питання вибору флексії в місцевому відмінку для згаданої групи іменників. Тому можемо погодитися з Н. М. Сологуб: «Значну роль тут відіграє звичайна мовна закріпленість. Так, ряд запозичень закріпилися у формі місцевого із закінченням -у: у страйку, на пікніку, в коньяку тощо» [4] (виділення в першому реченні – наше).

Це дозволяє дійти обґрунтованого висновку, що слово фейсбук, яке є відносно нещодавнім запозиченням та власною назвою компанії, остаточно в українській мові не задаптоване, а отже, може вживатися як із флексією -і (з переходом к → ц), так і з флексією -у: на фейсбуці та на фейсбуку.

Слід навести також думку професора О. Д. Пономарева, який теж уважає, що обидві форми для місцевого відмінка фейсбук правильні [1].

Водночас із нашої особистої мовної практики можемо зазначити, що варіант на фейсбуці вживаний частіше. Імовірно, він продовжить поступово збільшувати свою перевагу в процесі подальшого адаптування.

Щодо вибору прийменника на або у. Певних усталених правил тут не існує, тому вживання конкретного прийменника в місцевому відмінку визначає мовна практика. Нині в українській мові широко вживають і варіант на фейсбуці, і у фейсбуці.

Уживання прийменника на в цьому разі може бути пов’язане зі словом сайт (на сайті), а вживання прийменника у – зі словом мережа (у соціальній мережі). Також можемо припустити, що прийменник на (на фейсбуці) часто може вживатися на позначення перебування на конкретній сторінці фейсбуку, тимчасом як прийменник у (у фейсбуці) здебільшого передає значення перебування в соціальній мережі загалом. Проте семантичні межі тут досить умовні.

Також зауважимо хитання для назв різних мереж. Так, наприклад, із назвами сайтів «Instagram», «Twitter» тощо вживається здебільшого прийменник у, а з назвами мереж «LinkedIn», «YouTube» тощо часто вживають і прийменник на, і прийменник у.

Отже, на нашу думку, можна вживати обидва варіанти: на фейсбуці та у фейсбуці.

1. Блог професора Пономарева: на Фейсбуці чи на Фейсбуку? 2013. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2013/11/131125_ponomariv_blog_ko (дата звернення: 04.01.2020).

2. Лозова Н. Є. Іменник. Граматичний довідник. Київ : Наукова думка, 2016. 285 с.

3. Матвіяс І. Г. Іменник в українській мові. Київ : Радянська школа, 1974. 182 с.

4. Сологуб Н. М. У кемпінгу чи в кемпінзі? Культура слова. 1993. Вип. 44. С. 95–97. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine44-27.pdf (дата звернення: 04.01.2020).

5. Український правопис (2019). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf (дата звернення: 02.01.2020).

6. Український правопис / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови. Київ : Наукова думка, 2015. 286 с.