Articolo determinativo (означений артикль)
Форми означеного артикля
Однина (singolare) | Множина (plurale) | |
Чоловічий рід (maschile) | il, lo, l' | i, gli |
Жіночий рід (femminile) | la, l' | le |
Артиклі чоловічого роду однини il та множини i вживаються:
Перед однією приголосною літерою:
il cielo – i cieli
il giocatore – i giocatori
il libro – i libri
il suono – i suoni
Винятком є іменник il dio, який у множині вживається з формою означеного артикля gli (від архаїчних форм l’iddio – gli iddei): il dio – gli dei.
У літературній традиції поширене використання форми i dei [33, с. 166–167].
У сталих висловах per lo meno, per lo più артикль lo залишився від архаїчної італійської мови [36; 8, с. 153].
Перед сполученням приголосних літер, у яких першою літерою є не s, а другою обов’язково є l або r.
il bruco – i bruchi
il clima – i climi
il greco – i greci
il trono – i troni
Артиклі чоловічого роду однини lo та множини gli вживаються:
Перед напівголосним звуком (semiconsonante), утвореним сполученням букви i, y або j та наступної голосної.
lo iettatore /jettaˈtore/ – gli iettatori
lo iugoslavo /juɡozˈlavo/ – gli iugoslavi
lo juventino /juvenˈtino/ – gli juventini
lo yen /jɛn/ – gli yen
lo yogurt /ˈjɔɡurt/ – gli yogurt
Зрідка можуть уживатися форми з артиклем однини il, l’: il iugoslavo, l’iato [33, с. 164; 8, с. 152]; їх рекомендовано уникати [36].
Перед буквосполученням s+інша приголосна (s complicata).
lo sbaglio – gli sbagli
lo sguardo – gli sguardi
lo slavo – gli slavi
lo studente – gli studenti
lo svizzero – gli svizzeri
lo sweater – gli sweater
Перед палатальним s (s palatale): фонетично – /ʃ /, графічно – sci-, sc(e)-.
lo scemo – gli scemi
lo sciame – gli sciami
lo sciroppo – gli sciroppi
Аналогічно вибір артикля відбувається й перед запозиченими словами, що починаються на звук /ʃ /.
lo champagne – gli champagne
lo shampoo – gli shampoo
В архаїчній мові перед s complicata й s palatale могли вживатися форми артикля il, i [33, с. 164].
Перед палатальним n (n palatale): фонетично – /ɲ/.
lo gnomo – gli gnomi
lo gnocco – gli gnocchi
У розмовній мові [33, с. 164], зокрема в Північній Італії [1], поширені форми il gnocco – il gnocchi. Проте такі форми не відповідають граматичній нормі і їх варто уникати [1].
Перед глухим z (фонетично – /ts/; z sorda) і дзвінким z (фонетично – /dz/; z sonora).
lo zio /'tsio/ або /'dzio/ – gli zii
lo zaino /ˈdzaino/ – gli zaini
В архаїчній мові перед z могли вживатися форми артикля il, i [33, с. 164].
Перед літерою x.
lo xilofono – gli xilofoni
lo xenofobo – gli xenofobi
Перед іншими сполученнями приголосних, якщо другою літерою є не l і не r.
lo psicologo – gli psicologi
lo pneumotorace – gli pneumotoraci
lo mnemonismo – gli mnemonismi
lo ctenidio – gli ctenidi
lo ftalato – gli ftalati
Іменник pneumatico в розмовній мові часто вживається з артиклями un, il, i. Але в грамотній письмовій мові вживаються артиклі uno, lo, gli. [20; 33, с. 164].
Усічена форма артикля чоловічого роду однини l’ (утворена внаслідок елізії (elisione) від lo) і форма множини gli вживаються:
Перед голосною літерою.
l’amico – gli amici
l’eroe – gli eroi
В архаїчній мові перед іменником, що починається на літеру i, могла відбуватися елізія: gl’italiani, gl’iddei [17; 36; 8, с. 153].
Перед напівголосною u (u semiconsonantica).
l’uomo /ˈwɔmo/ – gli uomini
l’uovo /ˈwɔvo/ – le uova (plurale irregolare жіночого роду)
Вибір форми артикля однини перед запозиченими словами, що починаються на літеру h, відбувається згідно з вимовою (у множині артикль завжди буде gli) [33, с. 165; 8, с. 153]:
Якщо слово починається на h німу (h muta) (наприклад, у запозиченнях з латини, значній кількості запозичень із французької мови), уживається форма артикля однини l’:
l’habitat, l’harem, l’hashish
Якщо слово починається на h придихову (h aspirata) (наприклад, у запозиченнях з англійської, німецької мов), уживається форми артикля lo:
lo hot dog, lo hamburger, lo hardware, sullo Hegel, lo Hitler, lo Heine
Сьогодні існує тенденція до використання усіченої форми артикля навіть з наведеними словами внаслідок набуття ними італійської вимови з h muta замість h aspirata: l’hamburger, l’hardware тощо [33, с. 165; 36].
Форми артикля un, l’ завжди вживаються перед словами, похідними від запозичених, що набули італійський суфікс: un heiniano, dall’hitlerismo [33, с. 165].
Вибір форми артикля перед запозиченими словами, що починаються на літеру w, відбувається згідно з вимовою [33, с. 165]:
Якщо w вимовляється як напівголосний u (u semiconsonantica), уживаються форми артикля lo, gli.
lo whisky /ˈwɪskɪ/ – gli whisky
lo western /ˈwɛstern/ – gli western
Часто також уживаються форми il, i, коли літера w в наведених словах відтворюється як повноцінна приголосна: il whisky – i whisky, il western – i western [33, с. 165; 36].
Якщо w вимовляється як v або не вимовляється, уживаються форми артикля il, i.
il wafer /'vafer/ – i wafer
il wahabita /vaaˈbita/ – i wahabiti
Артиклі жіночого роду однини la та множини le вживаються:
Перед приголосною літерою.
la casa – le case
la donna – le donne
la tavola – le tavole
Перед напівголосним звуком (semiconsonante).
la iena /ˈjɛna/ – le iene
la yugoslava /juɡozˈlava/ – le yugoslave
la juventina /juvenˈtina/ – le juventine
Усічена форма артикля жіночого роду однини l’ (утворена внаслідок елізії (elisione) від la) і форма множини le вживаються перед словами, що починаються на голосну літеру.
l’amica – le amiche
l’erba – le erbe
l’onda – le onde
У письмовій мові, зокрема в журналістиці, перед голосною літерою часто елізія не відбувається: la urgenza [8, с. 153].
Елізія з артиклем множини le може відбуватися лише перед літерою e та майже завжди – лише в поетичній мові: l’elica – l’eliche [8, с. 153].
У запозичених словах на h, на відміну від чоловічого роду, здебільшого вживається форма без усічення la [8, с. 153; 36]:
la holding – le holding
la hall – le hall
Перед словами, що починаються на літеру j (приголосний звук), уживаються форми артикля чоловічого роду il, i та жіночого роду la, le [36]:
il j’accuse /ʒaˈkyz/ – i j’accuse
il jet-set /dʒetˈsɛt/ – i jet-set
la jam-session /dʒemˈsɛʃʃon/ – le jam-session
Форми артикля перед абревіатурами
Див. докладно в розділі «Форми артикля перед абревіатурами».
Використані джерела
Лексикографічні джерела