Переклад слова "finito" українською

finire[fi-nì-re]

v.
(p.p. finito)
1. tr.
  1. перех.
    закі́нчувати
    
    (що)
    ;
    перех.
    заве́ршувати
    
    (що)
    ;
    перех.
    кінча́ти
    
    (що)
    Hai già finito il lavoro che ti avevo affidato? - Ти вже закінчив роботу, яку я тобі довірив?
    Ho finito di fare le pulizie e mi sono messo a letto. - Я закінчив прибирати в домі й ліг спати.
    Син.: dar fine, portare a termine; compiere, concludere
  2. перех.
    дове́ршувати
    
    (що)
2. intr.
  закі́нчуватися
  ;
  заве́ршуватися
  ;
  кінча́тися
  finire in consonante - закінчуватися на приголосну літеру ( про слово )
  finire in vocale - закінчуватися на голосну літеру ( про слово )
  Син.: concludersi, terminare
3. tr.
  перех.
  припиня́ти
  
  (що)
  ;
  перестава́ти
  ;
  перех.
  покида́ти
  
  (що)
  Син.: interrompere, smettere
4. intr.
  припиня́тися
  ;
  перестава́ти
  (вживається у безособових реченнях)
  È finito di nevicare. - Надворі перестало сніжити.
  Син.: smettere, cessare
5. tr.
  повністю використати (вжити)
  
  (що)
  ;
  перех.
  ви́тратити
  
  (що)
  ;
  зужиткувати до останку
  
  (що)
  Син.: esaurire, consumare
6. tr.
  перех.
  убива́ти
  
  (кого)
  Син.: uccidere
7. (con, per + inf.)
  зрештою зробити що-небудь
  Sospetto che tuo padre finirà col sposarsi di nuovo. - Я підозрюю, що твій батько зрештою знову одружиться.
8. intr.
  домага́тися
  
  (чого)
  ;
  перех.
  пра́гнути
  
  (чого)
  Син.: tendere, mirare, andare a parare
9. intr.
  уживається для опису того, яку долю має людина або яке майбутнє чекає на неї
  finire in povertà - збідні́ти; зубо́жіти
  Dove andremo a finire con questa crisi nel paese? - Що ж з нами станеться через цю кризу в країні?
10. intr.
  става́ти
  (особливо всупереч очікуванням)
  Hai sentito la notizia? Il fratello di Anna è finito sindaco di Roma! - Ти чула новину? Брат Анни став мером Рима!
11. intr.
  впада́ти
  Син.: sboccare
12. intr.
  1. упа́сти
    La mia penna è finita sotto il banco. - Моя ручка впала під стіл.
    Син.: cadere
  2. поді́тися
    ;
    запропасти́тися
    Dove sono finite le chiavi? - Куди поділися ключі?
    Син.: cacciarsi
s. m.
1. кіне́ць (ч.)
  ;
  закі́нчення (с.)
  ;
  заве́ршення (с.)
  al finire - кінець кінцем; зре́штою; наре́шті
  sul finire - близький (близько) до кінця; зре́штою; у цілому; взагалі́
  Син.: fine, termine

finirla

v.
(p.p. finitola)
1. припиня́ти
  ;
  перестава́ти
  Син.: smetterla

Словосполучення (звороти), що містять "finito"

Кількість фраз:

заг.

Кількість фраз: 38

арх.

Кількість фраз: 2

арх., присл.

Кількість фраз: 1

арх., присл., тоск.

Кількість фраз: 1

арх., присл., тоск., фразеол.

Кількість фраз: 1

арх., фразеол.

Кількість фраз: 30

кул.

Кількість фраз: 1

література

Кількість фраз: 1

перен.

Кількість фраз: 3

фразеол.

Кількість фраз: 48

рідк.

Кількість фраз: 3

non mi finisce di piacere		мені не дуже подобається
non mi finisce di piacere		мені не подобається

finire / lasciare la vita		піти до Бога вівці пасти ([жарт.])
finire / lasciare la vita		до свого берега причалити ([заст.])
finire / lasciare la vita		зажити смерті
finire / lasciare la vita		ступити в Божу путь
finire / lasciare la vita		задерти ноги
finire / lasciare la vita		дуба дати (врізати)
finire / lasciare la vita		закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
finire / lasciare la vita		лягти в землю (труну, домовину, гріб, яму, могилу)
finire / lasciare la vita		лягти на лаву
finire / lasciare la vita		піти (полетіти) до праотців
finire / lasciare la vita		переступити (піти, переставитися) на той світ
finire / lasciare la vita		піти з життя (в могилу, від нас)
finire / lasciare la vita		визіхнути (визівнути) духа
finire / lasciare la vita		пуститися духу
finire / lasciare la vita		спустити дух
finire / lasciare la vita		заснути навіки (довіку, вічним сном) ([уроч.])
finire / lasciare la vita		піти (одійти) на спокій (до спокою) ([уроч.])
finire / lasciare la vita		відійти у вічність (у довічний сон) ([уроч.])
finire / lasciare la vita		відійти у небуття ([уроч.])
finire / lasciare la vita		покинути світ ([літ.])
finire / lasciare la vita		віддавати (віддати) богові (богу) душу
finire / lasciare la vita		скона́ти
finire / lasciare la vita		відійти́
finire / lasciare la vita		вме́рти
finire / lasciare la vita		уме́рти
finire / lasciare la vita		поме́рти
finire / lasciare la vita		дутеля з’їсти (із’їсти)
finire / lasciare la vita		не топтати [вже] рясту
finire / lasciare la vita		витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
finire / lasciare la vita		спочити навіки ([уроч.])

andare a finire		домага́тися (чого)
andare a finire		пра́гнути (чого)
è finita la festa		веселощам настав кінець

andare a finire		зни́кнути
andare a finire		ще́знути
andare a finire		поді́тися
andare a finire		запропасти́тися
finire bene		мати гарний (щасливий) кінець
finire bene		добре закінчитися
finire i propri giorni		уме́рти
finire i propri giorni		зітхну́ти (померти)
finire i propri giorni		відійти у небуття ([уроч.])
finire i propri giorni		піти з життя (в могилу, від нас)
finire i propri giorni		зажити смерті
finire i propri giorni		ступити в Божу путь
finire i propri giorni		до свого берега причалити ([заст.])
finire i propri giorni		не топтати [вже] рясту
finire i propri giorni		піти до Бога вівці пасти ([жарт.])
finire i propri giorni		віддавати (віддати) богові (богу) душу
finire i propri giorni		відійти у вічність (у довічний сон) ([уроч.])
finire i propri giorni		піти (одійти) на спокій (до спокою) ([уроч.])
finire i propri giorni		спочити навіки ([уроч.])
finire i propri giorni		покинути світ ([літ.])
finire i propri giorni		заснути навіки (довіку, вічним сном) ([уроч.])
finire i propri giorni		скапу́титися
finire i propri giorni		скапу́ститися
finire i propri giorni		переста́витися
finire i propri giorni		вме́рти
finire i propri giorni		лягти в землю (труну, домовину, гріб, яму, могилу)
finire i propri giorni		закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
finire i propri giorni		переступити (піти, переставитися) на той світ
finire i propri giorni		спустити дух
finire i propri giorni		пуститися духу
finire i propri giorni		піти (полетіти) до праотців
finire i propri giorni		визіхнути (визівнути) духа
finire i propri giorni		дутеля з’їсти (із’їсти)
finire i propri giorni		витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
finire i propri giorni		лягти на лаву
finire i propri giorni		задерти ноги
finire i propri giorni		дуба дати (врізати)
finire i propri giorni		скона́ти
finire i propri giorni		поме́рти
finire i propri giorni		відійти́
finire male		мати поганий кінець
finire male		погано закінчитися
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		вбива́ти (кого)
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		зганяти зі світу (кого)
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		відбирати життя (у кого)
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		вкорочувати віку (кому)
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		позбавляти життя (кого)
togliere / finire / spezzare / troncare la vita		заподіювати смерть (кому)

aver finito il proprio tempo		втрачати важливість, вплив
aver finito il proprio tempo		виходити з ужитку
aver finito il proprio tempo		виходити (вийти) з моди

a lavoro finito		після завершення робіт (роботи)
al finire		наре́шті
al finire		кінець кінцем
al finire		зре́штою
andare a finire		уживається для опису того, яку долю має людина або яке майбутнє чекає на неї
andare a finire		мати певний результат
andare a finire		закі́нчуватися
chissà dov’è andato a finire		біс його знає, куди він подівся
Com’è andata a finire?		Як усе закінчилося?
Dove andremo a finire con questa crisi nel paese?		Що ж з нами станеться через цю кризу в країні?
Dove sono finite le chiavi?		Куди поділися ключі?
e festa finita		та й край!
e festa finita		та й по всьому!
e festa finita		та й усе!
È finita meglio che non credessi.		Усе закінчилося краще, ніж можна було гадати.
È finito di nevicare.		Надворі перестало сніжити.
è finito il tempo		час закінчився
finire gli anni		мати день народження
finire in consonante		закінчуватися на приголосну літеру (про слово)
finire in povertà		зубо́жіти
finire in povertà		збідні́ти
finire in vocale		закінчуватися на голосну літеру (про слово)
Hai già finito il lavoro che ti avevo affidato?		Ти вже закінчив роботу, яку я тобі довірив?
Hai sentito la notizia? Il fratello di Anna è finito sindaco di Roma!		Ти чула новину? Брат Анни став мером Рима!
Ho finito di fare le pulizie e mi sono messo a letto.		Я закінчив прибирати в домі й ліг спати.
I lavori di restauro sono quasi finiti.		Реставраційні роботи майже завершилися.
La mia penna è finita sotto il banco.		Моя ручка впала під стіл.
L’abbellimento della casa finirà domani.		Прикрашання будинку завершиться завтра.
Non c’è troppo da fare. Finiremo tutto entro un quarto d’ora.		Тут небагато роботи. Ми все закінчимо за чверть години.
non finire di piacere		не переставати подобатися
non finisce qui!		це ще не кінець
Oggi Maria compie (finisce) gli anni.		Сьогодні у Марії день народження.
Sospetto che tuo padre finirà col sposarsi di nuovo.		Я підозрюю, що твій батько зрештою знову одружиться.
sul finire		взагалі́
sul finire		зре́штою
sul finire		близький (близько) до кінця
sul finire		у цілому
uomo finito		пропаща людина

Знайти переклад