1. n. f.
   [vjɔlɑ̃s]  (pl. violences)
   1. 1. жорсто́кість (ж.)

         ;
         нелю́дськість (ж.)

         ;
         немилосе́рдність (ж.)
         la violence et le crime - жорстокість та злочин

         L’actrice a été tuée avec extrême violence. - Актрису вбили з надзвичайною жорстокістю.

         je suis allé au cirque une seule fois, quelle violence ! - в цирку я був єдиний раз, небачена жорстокість!

         l’idéologie extrémiste alimente la violence juvénile - екстремістські переконання породжують жорстокість серед молоді
         Син.: agressivité
         Ант.: paix
      2. ґвалт (ч.)

         ;
         наси́лля (с.)

         ;
         наси́льство (с.)

         ;
         при́мус (ч.)

         ;
         покара́ння (с.)
         prendre le pouvoir par la violence - примусово здобути владу

         rôle de la violence dans la société - роль насилля у соціумі

         violences physique - фізичне насильство

         violence physique - психологічне насилля

         violences verbales - вербальне насилля
         Син.: torture, maltraitance
   2. 1. брута́льність (ж.)

         ;
         си́ла (ж.)
         recourir à la violence - вдаватися до сили
         Син.: brutalité, force
         Ант.: douceur
      2. гру́бість (ж.)

         ;
         грубія́нство (с.)
         l’enfant a subi des violences - дитина, з котрою поводилися грубо

         il est honteux de sa violence - йому соромно за свою грубість

         parler avec violence - грубо розмовляти
         Син.: sévice
   3. 1. лють (ж.)

         ;
         лю́тість (ж.)

         ;
         я́рість (ж.)

         ;
         скаже́ність (ж.)
         violence de la tempête - лють природної стихії
         Син.: révolte, fureur, irascibilité
         Ант.: calme
      2. злість (ж.)

         ;
         гнів (ч.)
         Син.: colère
   4. пересе́рдя (с.)

      ;
      завзя́ття (с.)
      Син.: agitation, passion
      Ант.: mesure

**********