1. n. m.
   [ʀ(ə)ʒistr]  (pl. registres)
   1.  (в усіх значеннях) 
      1. регі́стр (ч.)
      2. реє́стр (ч.)
         un registre de la population - реєстр населення
   2. 1. записни́к (ч.)
         Син.: agenda, cahier
      2. журна́л (ч.)

         ;
         збі́рка (ж.)
         Син.: album, carnet, journal, livre
   3. 1. пере́лік (ч.)

         ;
         пере́пис (ч.)
         Син.: répertoire, enregistrement
      2. протоко́л (ч.)
         j’ai vérifié le registre, Jean-Pierre était là - я переглянув протокол, Жан-П’єр був присутній
         Син.: protocole
      3. ві́домість (ж.)
         tenir un registre - записувати у відомість
      4.  ([право]) 
         када́стр (ч.)
         Син.: contrôle
   4.  ([мист.]) 
      1. мане́ра (ж.)
      2. тона́льність (ж.)
         il ne connait pas tout mon registre - він не знає моєї тональності
         Син.: diapason, tessiture
      3. га́ма (ж.)
         Син.: gamme
   5.  ([лінгв.]) 
      рі́вень (ч.)
      Син.: niveau
   6.  ([тех.]) 
      за́сув (ч.)

      ;
      дро́сель (ч.)

      ;
      розподі́льник (ч.)
      Син.: plaque

**********