1. v.
   [ʀaviʀ]  (p.p. ravi)
   1. 1.  (qqn, qqch à qqn) 
         викрада́ти

          

         (кого, що (в кого))
         ravir une femme - викрасти дружину
         Син.: emporter, voler, souffler
      2.  (qqch à qqn) 
         позбавля́ти

          

         (кого чого)

         ;
         відбира́ти

          

         (що (в кого))
         la guerre a ravi la vie de son fils - війна відібрала життя його сина
         Син.: enlever, brigander, arracher
      3.  (qqch) 
         забирати силою

          

         (що)
         Син.: prendre, confisquer
   2.  (qqn, qqch) 
      заволодіва́ти

       

      (ким, чим)
      Син.: s'approprier, usurper
   3.  ([літ.]) 
      1.  (qqn) 
         чарува́ти

          

         (кого)

         ;
         причаро́вувати

          

         (кого)

         ;
         зачаро́вувати

          

         (кого)
         sa présentation a ravi l’auditoire - його виступ причарував публіку
         Син.: enivrer, charmer
      2.  (qqn) 
         захо́плювати

          

         (кого)
         Син.: enthousiasmer, emballer
      3.  (qqn) 
         ва́бити

          

         (кого)

         ;
         прива́блювати

          

         (кого)

         ;
         притя́гувати

          

         (кого)
         Les deux sœurs ravissent tout le monde. - Обидві сестри приваблюють усіх.
         Син.: enchenter, plaire
   4.  (qqn)   ([літ.]) 
      підно́сити

       

      (на небо; кого)
      Син.: transporter

**********