1. v.
   [ʀate]  (p.p. raté)
   1. 1.  (qqch) 
         прова́лювати

          

         (що)
         rater son affaire - провалити справу

         il a raté son examen, je n’en reviens pas - він провалив іспит, повірити не можу
      2.  (qqch) 
         впуска́ти

          

         (що)
         rater une occasion - проґавити нагоду
      3.  (qqch) 
         спі́знюватися

          

         (на потяг, літак)
         Син.: manquer
      4.  (qqn) 
         розмина́тися

          

         (з ким)
         J’ai raté ma copine en passant à l’épicerie. - Я розминулася з подругою, коли заходила до продуктового.
         Син.: louper
      5.  (qqch) 
         втрача́ти

          

         (що)
         Син.: perdre
      6.  (qqch) 
         псува́ти

          

         (що)
         rater sa vie - розбити життя
         Син.: gâcher
   2. 1. осіка́тися
         son fusil a raté - його рушниця дала осічку
      2. прова́люватися
         tout a raté - все втрачено
         Син.: foirer

**********