1. adj.
   [mɑ̃tal, o]  (pl. m. mentaux; f. mentale, pl. f. mentales)
   1. мента́льний

      ;
      розумо́вий
      il a parlé pour gardé son équilibre mental - він розмовляв, щоб зберегти здоровий глузд

      ([мед.])  arriération mentale - розумова відсталість

      ([психіатр.])  détérioration mentale - зниження розумових здібностей

      ([мед.])  ralentissement des activités mentales - уповільнення розумових процесів
      Син.: moral
      Ант.: écrit, exprimé, parlé
   2. 1. психі́чний
         ([мед.])  maladies mentales - психічні захворювання

         ([мед.])  troubles mentaux - психічні розлади
         Син.: psychique
         Ант.: physique
      2. психологі́чний
         elle n’a pas eu ton entrainement mental - вона не мала такої психологічної підготовки, як ти

         âge mental - психологічний вік

         rapport de l’âge réel et de l’âge mental - співвідношення між реальним та психологічним віком
   3. нерво́вий
      ([мед.])  anorexie mentale - нервова анорексія
2. n. m.
   [mɑ̃tal, o]  (pl. mentaux)
   1. 1. психоло́гія (ж.)
         Син.: mentalité
      2. хара́ктер (ч.)
         un mental de battant - характер бійця
         Син.: moral
   2. 1. глузд (ч.)
         un bon mental - здоровий глузд
      2. інтеле́кт (ч.)

**********