1. adj.
   [avnɑ̃, ɑ̃t]  (pl. m. avenants; f. avenante, pl. f. avenantes)
   1. 1. приє́мний
         Син.: agréable, plaisant
      2. приві́тний

         ;
         люб’я́зний

         ;
         ласка́вий
         Je ne veux plus avoir affaire à lui. Il est léger et peu avenant. - Я більше не хочу мати з ним справу. Він легковажний та не надто привітний.
         Син.: accueillant, affable, aimable
      3. прива́бливий

         ;
         милови́дний

         ;
         милови́дий
         Sa fille avenante attirait les regards de tous les présents. - Його миловидна донька притягувала погляди усіх присутніх.
         Син.: accort, gracieux
2. n. m.
   [avnɑ̃]  (pl. avenants)
   1.  ([страх.]) 
      додаткове страхове свідоцтво

**********

1. n. m.
   [avniʀ]  (pl. avenirs)
   1. 1. майбу́тнє (с.)

         ;
         майбуття́ (с.)

         ;
         майбу́тність (ж.)
         je veux aussi assurer un avenir brillant à mes enfants - я хочу забезпечити своїм дітям чудове майбутнє

         Il faudra peut-être prendre rapidement des décisions difficiles concernant mon avenir. - Думаю, доведеться мерщій приймати рішення щодо мого майбутнього.

         lire l’avenir dans les cartes - читати майбутнє на картах

         prévision scientifique de l’avenir - наукове передбачення майбутнього

         assurer son avenir et celui de ses enfants - забезпечити майбутнє собі та дітям

         l’avenir d’un pays - майбутнє країни

         l’avenir du monde - майбутнє світу

         ce projet a de l’avenir - у цього проекту є майбутнє
         Син.: futur, demain,
         Ант.: passé, demain
      2. прийде́шнє (с.)

         ;
         прийде́шність (ж.)

         ;
         при́шлість (ж.)
   2. 1. до́ля (ж.)

         ;
         недо́ля (ж.)

         ;
         фа́тум (ч.)
         Син.: destinée, [літ.] : fatum, liberté
      2. призна́чення (с.)

         ;
         прире́чення (с.)

         ;
         кар’є́ра (ж.)
         un brillant avenir - блискуча кар’єра

         il n’a aucun avenir - він приречений

         mon avenir scientifique - моя наукова кар’єра
         Син.: fatalité, nécessité
   3. 1. пото́мок (ч.)

         ;
         пото́мство (с.)
         Син.: prostérité
      2. прийдешні покоління

         ;
         наща́дки (мн.)
         sauver la planète pour l’avenir - рятувати планету для прийдешніх поколінь
   4. за́втрашність (ж.)

**********

1. loc. adj.
   1. такий, що має майбутнє
      Votre fils, je peux vous dire, est d’avenir. - У вашого сина, скажу я вам, є майбутнє.