1. adj.
   [fʀɑ̃sɛ, ɛz]  (pl. m. français; f. française, pl. f. françaises)
   1. францу́зький
      langue française - французька мова; францу́зька (ж.)

      ([бельг.])  pain français ([бельг.]) ([[Belgium]] ) - баге́т (ч.) (довгий хліб) (довгий хліб )

      ([арх.]; [мед.])  mal français ([арх.]) ([[archaic]] ) - си́філіс (ч.)

      à la française - по-францу́зькому; по-францу́зьки; на французький лад
2. n. m.
   [fʀɑ̃sɛ]
   1. французька мова

      ;
      францу́зька (ж.)
      parler français - говорити французькою

      parlez-vous français ? - чи говорите ви французькою?

      traduire en français - перекладати французькою

      un professeur de français - викладач французької мови

      le français de Belgique/de Suisse/d’Afrique - бельгійська/швейцарська/африканська французька

      le français fondamental - базова французька мова (основи французької, що викладаються іноземцям) (основи французької, що викладаються іноземцям )

      le français instrumental - французька мова, яка викладаєтсья іноземцям, щоб забезпечити їм у короткі строки можливість роботи з професійною та технічною документацією

      ([іст.])  français tirailleur - примітивна французька мова, якою послуговувалися африканські вояки французької колоніальної армії у XIX-XX ст.

      petit français - африканський діалект французької мови, яким розмовляють у міській зоні Абіджана представники різних етносів; 75-міліметрова гармата

      français de Treichville - африканський діалект французької мови, яким розмовляють у міській зоні Абіджана представники різних етносів

**********

1. n. m.
   [fʀɑ̃sɛ]  (pl. Français)
   1. францу́з (ч.)
      le Français moyen - пересічний француз

      le Français - театр Комеді-Франсез у Парижі

      ([зоол.]; порода поні)  Français de selle - французька верхова; французький сель

1. n. f.
   [fʀɑ̃sɛz]  (pl. Françaises)
   1. францу́зка (ж.)

      ;
      францу́женка (ж.)