1. adj.
   [fɔʀmɛl]  (pl. m. formels; f. formelle, pl. f. formelles)
   1. 1. категори́чний
         affirmer d’une manière formelle - категорично стверджувати

         elle s’est montrée formelle - вона була категоричною
         Син.: catégorique
      2. ви́значений

         ;
         то́чний
         en termes formels - точними словами
         Син.: claire, précis
      3. безпере́чний

         ;
         незапере́чний
         Син.: incontestable, indéniable, indiscutable, indubitable, irréfutable
      4. безумо́вний
         Син.: assuré, certain, sûr
      5. рішу́чий
         intention formelle - рішучий намір
         Син.: prononcé, entier, structurel
   2. 1. форма́льний
         ([філос.])  libertés formelles - формальні свободи (у марксистській доктрині) (у марксистській доктрині )

         ([соц.])  égalité formelle - формальна рівність

         ([педаг.])  enseignement formel - формальна освіта

         ([лінгв.])  grammaire formelle - формальна граматика
         Син.: absolut, dogmatique, formaliste
      2. зо́внішній
         politesse très formelle - чисто зовнішня ввічливість

         distinction formelle - зовнішня відмінність
         Син.: explicite

**********