1. adj.
   [ɛksklyzif, iv]  (pl. m. exclusifs; f. exclusive, pl. f. exclusives)
   1. 1. ви́ключний
         ZEE (f) (zone économique exclusive) - виключна морська економічна зона

         ([логіка])  ou exclusif - виключне "або"
      2. винятко́вий

         ;
         ексклюзи́вний
         modèle exclusif - ексклюзивна модель
      3. особли́вий
         avoir les goûts exclusifs - мати особливі вподобання
         Син.: particulier, spécial, spécifique
   2. 1. особи́стий
         Син.: personnel, propre
      2. егоїсти́чний
         amour exclusif - егоїстичне кохання
         Син.: égoїste, jaloux
   3. 1. фі́рмо́вий
      2. єди́ний
         distributeur exclusif - єдиний дистриб’ютор
         Син.: ultime, absolut, unique
   4. несумі́сний

       

      (з чим)
   5. затя́тий
      avoir le caractère exclusif - мати затяту вдачу
      Син.: buté, entier, entêté, étroit

**********

1. n. f.
   [ɛksklyziv]  (pl. exclusives)
   1. 1. усу́нення (с.)
      2. відсторо́нення (с.)
      3. відхи́лення (с.)