1. adj.
   [ɔnɛt]  (pl. m. honnêtes; f. honnête, pl. f. honnêtes)
   1. 1. че́сний

         ;
         поче́сний

         ;
         доброче́сний

         ;
         досто́йний

         ;
         благоро́дний

         ;
         ві́рний
         c’est un honnête homme - це чесний чоловік

         vivre en honnête homme - жити достойним життям

         une épouse honnête - вірна дружина

         il serait honnête de te raconter toute la vérité - було б чесно сказати тобі всю правду
         Син.: franc, moral, fidèle
         Ант.: malhonnête
      2. великоду́шний

         ;
         пова́жний

         ;
         гі́дний

         ;
         шляхе́тний

         ;
         шано́вний
         une honnête famille - шляхетна родина

         une vie honnête - гідне життя

         sous un prétexte honnête - прикриваючись шляхетною метою
         Син.: digne, honorable
   2. со́вісний

      ;
      соромли́вий

      ;
      сором’язли́вий

      ;
      чи́стий
      Син.: moral
   3. 1. поря́дний

         ;
         добропоря́дний
         une femme honnête - порядна жінка
         Син.: intègre, probe, vertueux
      2. пе́вний

          (коротка форма: пе́вен)

         ;
         пра́вильний
         Син.: droit, scrupuleux, correct
      3. незаплямо́ваний

         ;
         правди́вий
         Син.: irréprochable
   4. бра́вий

      ;
      му́дрий

      ;
      свідо́мий
      Син.: brave, consciencieux
   5. 1. справедли́вий

         ;
         неупере́джений

         ;
         безсторо́нній

         ;
         незаціка́влений
         obtenir des résultats honnêtes - отримати справедливі результати
         Син.: loyal
      2. компете́нтний

         ;
         непідку́пний
         Син.: incorruptible
   6. задові́льний

      ;
      зно́сний

      ;
      присто́йний

      ;
      прийня́тни́й
      excuse honnête - задовільне пояснення

      prix honnête - прийнятна мета
      Син.: pudique, moyen, passable, suffisant
   7. 1. хоро́ший

         ;
         до́брий

         ;
         га́рний
         tous ses vins sont honnêtes - всі вина тут хороші
         Син.: bon, satisfaisant
      2. ла́дний

          (коротка форма: ла́ден)

         ;
         сла́вний

          (коротка форма: сла́вен)
         le travail honnête d’un charpentier - ладна робота теслі
         Син.: louable, convenable
   8. норма́льний

      ;
      звича́йний

      ;
      пересі́чний
      habit honnête - нормальне вбрання
      Син.: normal
   9.  ([арх.]) 
      1. сві́тський

         ;
         куртуа́зний

         ;
         ви́шуканий
         habitudes de l’honnête homme - звички світського чоловіка

         accueil honnête - вишуканий прийом
         Син.: accompli, distingué
      2. ува́жний

         ;
         гала́нтний
         Син.: galant
   10.  ([заст.]) 
       1. цнотли́вий

          ;
          неви́нний

          ;
          неза́йманий
          distractions honnêtes - невинні пустощі
          Син.: chaste, pur
       2. непоро́чний

          ;
          непогріши́мий

          ;
          пра́ведний
          amour honnête - праведне кохання
   11.  ([заст.]) 
       то́чний

       ;
       відпові́дний
       Син.: juste
   12.  ([заст.]) 
       вві́чливий

       ;
       слухня́ний
       Син.: poli, sage, civil
2. n. m.
   [ɔnɛt]  (pl. honnêtes)
   1. щось чесне/благородне/достойне

**********