1. n. f.
   [sitɑsjɔ̃]  (pl. citations)
   1.  ([право]) 
      1. пові́стка (ж.)

         ;
         опові́стка (ж.)
         il a reçu une citation hier - вчора він отримав повістку в суд

         citation directe - приватне обвинувачення
         Син.: sommation, ajournement
      2. ви́клик (ч.)

          

         (до суду)
         cédule de citation - виклик до суду
         Син.: assignation
   2. 1. цита́та (ж.)

         ;
         посила́ння (с.)

         ;
         при́клад (ч.)
         mettre une citation entre guiiiemets - подати цитату в лапках

         exemples et citations littéraires d’un dictionnaire - приклади та цитати з літературних творів для ілюстрації словникових статей

         la citation d’une phrase de Voltaire - цитата з твору Вольтера

         justifier ses citations - обґрунтувати свої посилання

         citation déformée - перекручена цитата
         Син.: bribe, exemple, extrait, texte
      2. ре́пліка (ж.)

         ;
         фра́за (ж.)
         je cherche une citation précise, laisse-moi une minute - я шукаю певну репліку, зачекай хвильку
         Син.: passage
      3. афори́зм (ч.)
         multiplier les citations - примножувати афоризми

         recueil de citations françaises - збірка французьких афоризмів
         Син.: maxime, sentence
   3. сві́дчення (с.)
      les témoins doivent présenter leur citation au tribunal - свідки повинні свідчити в суді
   4. зга́дка (ж.)

       

      (на знак подяки)

      ;
      подя́ка (ж.)
      il a obtenu plusieurs citations - він отримав численні подяки
      Син.: inscription

**********