1. n. f.
   [ob]  (pl. aubes)
   1. 1. зоря́ (ж.)

          

         (вранішня)

         ;
         ра́нок (ч.)
         Син.: matin
      2. світ (ч.)

          

         (світанок)

         ;
         світа́нок (ч.)

         ;
         світа́ння (с.)

         ;
         світа́нь (ж.)

         ;
         ро́зсвіт (ч.)

         ;
         до́світ (ч.)

         ;
         до́світок (ч.)
         l’aube se lève/paraît - благословлятися на світ/на день/на світанок

         dès l’aube - з досвіту

         je suis arrivé à l’aube - я приїхав на світанку
         Син.: aurore
      3. пора́ння (с.)
         Син.: crépuscule
      4. передде́нь (ч.)
         Син.: point du jour
   2. 1. блиск (ч.)

         ;
         зблиск (ч.)

         ;
         про́блиск (ч.)
         Il ne me reste qu’une aube d’espoir. - Лишився ще проблиск надії.
      2. мерехті́ння (с.)
         Син.: rayonnement
      3. слабке світло
         Син.: lueur
   3. 1. поча́ток (ч.)
         Син.: commencement, début
      2. заро́дження (с.)
         l’aube d’une civilisation - зародження цивілізації
   4. а́льба (ж.)

       

      (довгі білі літургійні шати)
      Син.: robe
   5.  ([тех.]) 
      лопать гідравлічного колеса
      aubes de turbine - лопаті турбіни

      navire à roues, à aubes - колісний пароплав

**********