Знайти переклад

Слово/фраза

Мова оригіналу

Мова перекладу

anormal
  1. adj.[anɔʀmal, o]  (pl. m. anormaux; f. anormale, pl. f. anormales)
      1. анома́льний
        ;
        анорма́льний
        ;
        неприро́дний
        ;
        феномена́льний
        température anormale pour le printemps - аномальна температура для весни
        Des circonstances me semblent anormales. - Обставини видаються мені неприродними.
        résultat anormal d’une expérience - феноменальний результат експерименту
        Син.: phénoménal
        Ант.: normal
      2. незви́чний
        ;
        незвича́йний
        ;
        надзвича́йний
        ;
        сканда́льний
        ;
        небува́лий
        Il se passe quelque chose d’anormal à Tchernivtsi. - Щось надзвичайне коїться у Чернівцях.
        Nous vivons dans un pays ordinaire avec une histoire anormale. - Ми живемо у звичайній країні з незвичайною історією.
        Ант.: habituel, régulier
      3. уніка́льний
        ;
        винятко́вий
        ;
        особли́вий
        ;
        рі́дкісний
        Tout ce qui lui est arrivé est profondément anormal. - Усе, що з ним трапилося, можна назвати рідкістю.
    2.  ([зневажл.]) 
      божеві́льний
      ;
      ненорма́льний
      ;
      оглаше́нний
      ;
      безу́мний
      ;
      навіже́ний
      ;
      навісни́й
      Elle a des habitudes un peu anormales. - Вона має безумні звички.
      Et ne pas pouvoir en parler entre femme et mari, c’est anormal. - І це ненормально, що ми, як чоловік та дружина, не можемо про це поговорити.
    3. такий, що має вади розвитку
  2. n. m.[anɔʀmal, o]  (pl. anormaux)
      1. відхилення від норми
        Син.: écart
      2. патоло́гія (ж.)
        Син.: anomalie
    2. дивови́жність (ж.)
      ;
      дива́цтво (с.)
    3. божеві́льний (ч.)
      ;
      безу́мець (ч.)
      ;
      божеві́лець (ч.)
      ;
      ненорма́льний (ч.)
      ;
      псих (ч.)
anormale
  1. n. f.[anɔʀmal]  (pl. anormales)
    1. божеві́льна (ж.)
      ;
      ненорма́льна (ж.)
      ;
      психопа́тка (ж.)