1. n. m.
   [ene]  (pl. aînés)
   1. 1. ста́ршенький (ч.)
         Ант.: benjamin
      2. пе́рвісток (ч.)
         l’aîné de mon cousin - первісток двоюрідної сестри
         Син.: premier-né
   2. 1. гу́ру (ч.)

          (незм.)
      2. старі́йшина (ч.)
   3. 1. пра́щур (ч.)

         ;
         пре́док (ч.)
      2. літня людина
2. adj.
   [ene]  (pl. m. aînés; f. aînée, pl. f. aînées)
   1. 1. ста́рший
         Son fils aîné a l’esprit des affaires. - Його старший син має хист до бізнесу.

         frère aîné - старший брат

         M. Payet aîné - Паєт старший
         Син.: âgé, cadet
      2. ста́ршенький
         Син.: puîné

**********

1. n. f.
   [ene]  (pl. aînées)
   1. 1. ста́ршенька (ж.)
         l’aînée des sœurs - старшенька з-поміж сестер
      2. перва́чка (ж.)

         ;
         пе́рвістка (ж.)