1. pron.
   [sɔ̃]
   1. його́

      ;
      її́
      son amie est venue - прийшла його подруга
   2. свій
      il n’aime pas son travail - він не любить своєї роботи
2. n. m.
   [sɔ̃]  (pl. sons)
   1. 1. звук (ч.)
         un son agréable - приємний звук

         un son perçant - різкий, пронизливий звук

         au son, aux sons de... (qqch) (qqch ) - під звуки... (чого) (чого )

         baisser le son d’un poste de télévision - приглушити телевізор

         enregistrement du son - звукоза́пис (ч.)

         ([кінем.])  équipe du son - звукооператорська група
      2. звуча́ння (с.)
         le son d’une voix - звучання голосу
         Син.: sonorité, timbre
   2. звук (ч.)

       

      (слухове відчуття)
      Син.: audition, oreille, ouïe
   3. ви́сівки (мн.)

      ;
      грис (ч.)

       

      ([діал.])
      farine de son - борошно з висівками

      pain de son - висівковий хліб
   4. ти́рса (ж.)

       

      (для набивання)

      ;
      три́ння (с.)

       

      ([розм.], [рідк.])

      ;
      три́на (ж.)

       

      ([діал.])
      poupée de son - лялька, набита тирсою
   5. у складі вислову "taches de son"
      taches de son - ластови́ння (с.); весня́нки (мн.)

      joues tachées de son - щоки, вкриті ластовинням

**********

1. SA (f) (société anonyme) abr.
   [ɛsɑ]
   1. анонімне [акціонерне] товариство