1. adj.
   [etʀwa, wat]  (pl. m. étroits; f. étroite, pl. f. étroites)
   1. 1. неширо́кий

         ;
         вузьки́й

         ;
         вузе́нький
         poitrine étroite - вузька грудна клітка

         un escalier étroit - вузькі сходи

         étroit sentier - вузенька стежка
      2. невели́кий

         ;
         мали́й

         ;
         сти́слий

         ;
         цупки́й
         chaussures trop étroites - замале взуття
      3. обме́жений

         ;
         обмежо́ваний

         ;
         тісни́й

         ;
         туги́й

         ;
         щі́льний
         espace étroit - обмежений простір

         à l’étroit - у тісноті

         J’ai fait un nœud étroit, aucune idée comment il a pu s’échapper. - Я зробив тугий вузол, не уявляю, як він зміг втекти.
   2. 1. ви́довжений
      2. худи́й
   3. 1. близьки́й
      2. інти́мний
         une étroite union - інтимний зв’язок
   4. закри́тий

      ;
      зби́тий
   5. 1. недале́кий

         ;
         приміти́вний

         ;
         вузьколо́бий
         homme à l’esprit étroit - вузьколобий чоловік
      2. вузькогля́дний

         ;
         однобі́чний

         ;
         нетерпи́мий
         vues étroites - нетерпимі переконання

         une politique étroite - однобічна політика
   6. 1. важки́й

         ;
         тяжки́й
         une vie étroite - тяжке життя
      2. суво́рий
   7. 1. дослі́вний

         ;
         то́чний

         ;
         чітки́й
         interprétation étroite - дослівне трактування

         un étroit devoir - чітке завдання
      2. прями́й
   8. немилосе́рдний

      ;
      нечу́йний
      cœur étroit - нечуйне серце

**********