1. v.
    (drifted | drifted)
   1. 1. intr. 
         дрейфува́ти

         ;
         зно́ситися

         ;
         перемі́щуватися

         ;
         зсува́тися
          (за вітром, течією тощо) 
         Син.: float, bob, coast, slip
      2. tr. 
         гна́ти

          

         (що)

         ;
         зно́сити

          

         (що)
          (вітром, течією тощо) 
   2. intr.   (+ adverbial of direction) 
      ника́ти

      ;
      ве́штатися

      ;
      тиня́тися

      ;
      снува́ти

      ;
      сновига́ти

      ;
      ми́катися

       

      ([розм.])

      ;
      снува́тися

       

      ([розм.])

      ;
      шве́ндяти

       

      ([розм.])

      ;
      шве́ндятися

       

      ([розм.])

      ;
      шала́тися

       

      ([розм.])
      People were drifting in different directions, and their lamentations were filling the streets. - Люди снували всюди, і їхній гамір сповнював простір вулиць.

      spectators began to drift away - глядачі почали поволі розходитися
   3. intr. 
      пасивно, несамохіть, поволі змінювати свій стан
      The book was really boring, and I began to drift off slowly into sleep. - Книга була дуже нудна, і я почав поволі поринати в сон.

      The door slammed, and Bob slowly drifted awake. - Грюкнули двері, й Боб поволі опритомнів після сну.
   4. intr. 
      відхиля́тися

       

      (від певного напрямку тощо)
      Син.: stray
   5. 1. tr. 
         зно́сити

          

         (що)

         ;
         нано́сити

          

         (що)

         ;
         наміта́ти

          

         (що)
      2. intr. 
         зно́ситися

         ;
         нано́ситися

         ;
         наміта́тися
         Drifting snow almost covered the car. - Авто майже повністю вкрило сніговими заметами.
         Син.: pile (up), bank (up), heap (up), accumulate
      3. intr. 
         укриватися заметами

          

         (снігу, піску тощо)
   6. tr. and intr.   ([гірн.]; [арх.]) 
      проводити горизонтальне розроблювання
   7. tr.   ([тех.]; [арх.]) 
      розширювати або робити отвір

      (у чому)
   8. tr.   ([зах.-амер.]) 
      вести (худобу), особливо дозволяючи пастися
2. n.
   1. 1. повільне переміщення
         the drift of the population away from large cities - відтік населення з великих міст
         Син.: movement, flow, transfer, relocation
      2. поступова зміна тенденції
         Син.: trend, tendency
   2. 1.  ([мор.]) 
         дрейф
      2.  ([авіа]) 
         зне́сення (с.)
         ([авіа])  drift angle - кут знесення
         Син.: deviation, digression
      3.  ([баліст.])   (про кулі, снаряди) 
         змі́щення (с.)

          

         (під дією вітру)

         ;
         дерива́ція (ж.)

          

         (знесення в бік обертання внаслідок гіроскопічного ефекту)
         ([баліст.])  drift angle - кут знесення або деривації
   3.  ([геогр.]) 
      1. рух поверхневої води в океані за напрямком вітру
      2. повільна океанська течія
         ([геогр.])  North Atlantic Drift - Північноатлантична течія
   4. 1. заме́т (ч.)

         ;
         кучугу́ра (ж.)

         ;
         наме́т (ч.)
         Син.: pile, heap, bank, mound, snowdrift, dune
      2.  ([геол.]) 
         нано́с (ч.)
         ([геол.])  glacial drift - льодовикові відклади

         ([геол.])  fluvioglacial drift - флювіогляціальні відклади

         ([геол.])  sand drift - піщаний нанос
      3. плавни́к (ч.)

          

         (уламки дерев, розбитих суден тощо, які приносить до берега)
         Син.: driftwood
      4. дощ із вітром, хурделиця, димова хмара, яку несе вітер тощо
   5. рушійна сила (що спонукає до певних дій)
      Син.: impulse
   6. велика грядка квітів, рослин тощо
   7. зна́чення (с.)

      ;
      сенс (ч.)
      I don’t get the drift of your words. - Не збагну, про що ти кажеш.
      Син.: meaning, intention, intent, tenor
   8. бездія́льність (ж.)

      ;
      паси́вність (ж.)
      Син.: inaction, indecision
   9.  ([гірн.]) 
      1. горизонтальна виробка

         ;
         штрек (ч.)
      2. малий тунель, що поєднує дві більші шахти
   10.  ([авто- і мотоспорт]) 
       дрифт (ч.)
   11. ста́до (с.)

       ;
       табу́н (ч.)
       Син.: drove, flock
   12.  ([брит.]; [іст.]) 
       1. перегін худоби
       2. перегін худоби до визначеного місця на ділянці феодала у визначений час з метою встановлення права власності або стягнення штрафів
   13.  ([пд.-афр.]) 
       брід (ч.)
       Син.: ford
   14.  ([тех.]) 
       1. пробі́йник (ч.)

          ;
          пробі́й (ч.)

          ;
          дорн (ч.)
          Син.: driftpin, drift punch
       2. шля́мбур (ч.)
   15.  ([лінгв.]) 
       поступові зміни в структурі мови
   16. 1.  ([фіз.]) 
          дрейф (ч.)

           

          (часток)
       2.  ([електр.]) 
          дрейф (ч.)

           

          (параметра)
   17.  ([біол.]) 
       дрейф (ч.)
       ([біол.])  genetic drift - дрейф генів
   18.  ([стомат.]) 
       змі́щення (с.)

        

       (зубів)
   19.  ([нафтогаз.]) 
       відхилення свердловини від вертикалі
   20.  ([арх.]; [військ.]) 
       інструмент для ущільнення вмісту ракет або феєрверків
   21.  ([арх.]; [архіт.]) 
       ро́зпір (ч.)

        

       (тиск арок і склепінь на опори в горизонтальному напрямку)

**********

1. adj.
   1. 1. такий, що дрейфує
      2. такий, що безцільно рухається
      3. такий, що бурлакує
   2.  (особливо про сніг або листя) 
      такий, що наноситься вітром
2. n.
   1. утворення снігових заметів

1. adj.
   1. нане́сений

       

      (про сніг, пісок тощо)