1. n. m.
   [ʀɑ̃kaʀ]  (pl. rancards)
   1.  ([фам.])   (також rancart, rencard, rencart) 
      поба́чення (с.)

      ;
      зоба́чення (с.)

      ;
      спітка́ння (с.)

      ;
      зу́стріч (ж.)

      ;
      рандеву́ (с.)

       (invar.)
      Mon rancard avec Albin s’est superbien passé. - Моє побачення з Альбеном пройшло прекрасно.
      Sin.: rendez-vous, rambour
   2.  ([жарг.])   (також rancart, rencard) 
      конфіденційне повідомлення

**********