"habituée": traduzione all’ucraino

habituée

n. f.
[abitɥe] (pl. habituées)
1. 1. за́всі́дниця (ж.)
    ;
    постійна відвідувачка
  2. вічна гостя
    ;
    завсідна гостя

habituer

v.
[abitɥe] (p.p. habitué)
1. (qqn à qqch)
  1. призвича́ювати
    
    (кого до чого)
    ;
    привча́ти
    
    (кого до чого)
    les gens de notre région sont habitués au froid - мешканці нашої області призвичаєні до холоду
    tes fils sont mal élevés, personne ne les a habitués au respect - твої сини погано виховані, ніхто їх не привчив до поваги
    Sin.: accoutumer, éduquer
  2. принату́рювати
    
    (кого до чого)
    ;
    приохо́чувати
    
    (кого до чого)
    habituer un enfant au travail - приохочувати дитину до праці
    Sin.: dresser, façonner, former
2. (qqn)
  1. натрено́вувати
    
    (кого)
    Sin.: entraîner
  2. прируча́ти
    
    (кого)
    habituer un chien abandonné - приручати бродячого собаку
    Sin.: initier
3. (qqch)
  загарто́вувати
  
  (кого)
  Sin.: endurcir

habitué

n. m.
[abitɥe] (pl. habitués)
1. 1. за́всі́дник (ч.)
    ;
    постійний відвідувач
    c’est un habitué malheureux de mon petit bar - це нещасний завсідник мого бару
  2. вічний гість
    ;
    завсідний гість
    un petit restaurant d’habitués - ресторанчик для "своїх"
2. ([іст.])
  священик без сану при церкві чи монастирі, що лише виконує обов’язки проповідника
  ([іст.]) prêtre habitué - священик без сану при церкві чи монастирі, що лише виконує обов’язки проповідника
adj.
[abitɥe] (pl. m. habitués; f. habituée, pl. f. habituées)
1. 1. зви́клий
    ;
    зви́чний
    je suis habituée à porter des habits simples - я звична до простого одягу
  2. при́вчений
    ;
    натрено́ваний
    homme habitué à la soumission - чоловік, привчений до підпорядкування
2. 1. адапто́ваний
    ;
    пристосо́ваний
  2. призвича́єний

s’habituer

v. pron.
[abitɥe] (p.p. habitué)
1. 1. (à qqn, qqch)
    призвича́юватися
    
    (до кого, чого)
    Il s’est habitué à sa jeune femme, insupportable mais belle. - Він призвичаївся до молодої дружини, нестерпної, та красивої.
  2. (à qqch)
    звика́ти
    
    (до чого)
    ;
    звика́тися
    
    (з чим)
    je n’arrive pas à m’habituer à ma nouvelle vie - мені не вдається звикнути до нового життя
  3. (à qqch)
    привика́ти
    
    (до чого)
    ;
    привча́тися
    
    (до чого)
    mes oreilles s’habitue au bruit - вуха мої привикають до шуму
    tes yeux doivent s’habituer à l’obscurité - твої очі повинні привчитися до поганого освітлення
    Sin.: se faire, se familiariser
2. (à qqch)
  1. адаптува́тися
    
    (до чого і без додатка)
  2. озвича́юватися
    
    (до чого)
    s’habituer à la discipline - озвичаюватися до дисципліни
3. (à qqch)
  1. пристосо́вуватися
    
    (до чого)
    Sin.: se plier
  2. прите́рплюватися
    
    (до чого)
4. ([заст.]; à qqch)
  улашто́вуватися
  
  (де)
  ;
  обжива́тися
  
  (де)
  Sin.: s'établir, s'installer

Frasi che contengono "habituée"

Numero di frasi:

gener.

Numero di frasi: 23

ant.

Numero di frasi: 2

stor.

Numero di frasi: 1

c’est un habitué malheureux de mon petit bar		це нещасний завсідник мого бару
être habitué		бути звичним (до кого, чого)
habituer un chien abandonné		приручати бродячого собаку
habituer un enfant au travail		приохочувати дитину до праці
homme habitué à la soumission		чоловік, привчений до підпорядкування
Il s’est habitué à sa jeune femme, insupportable mais belle.		Він призвичаївся до молодої дружини, нестерпної, та красивої.
je n’arrive pas à m’habituer à ma nouvelle vie		мені не вдається звикнути до нового життя
je suis habituée à porter des habits simples		я звична до простого одягу
les gens de notre région sont habitués au froid		мешканці нашої області призвичаєні до холоду
mes oreilles s’habitue au bruit		вуха мої привикають до шуму
s’habituer		пристосо́вуватися (до чого)
s’habituer		привча́тися (до чого)
s’habituer		озвича́юватися (до чого)
s’habituer		прите́рплюватися (до чого)
s’habituer		адаптува́тися (до чого і без додатка)
s’habituer		призвича́юватися (до кого, чого)
s’habituer		привика́ти (до чого)
s’habituer		звика́тися (з чим)
s’habituer		звика́ти (до чого)
s’habituer à la discipline		озвичаюватися до дисципліни
tes fils sont mal élevés, personne ne les a habitués au respect		твої сини погано виховані, ніхто їх не привчив до поваги
tes yeux doivent s’habituer à l’obscurité		твої очі повинні привчитися до поганого освітлення
un petit restaurant d’habitués		ресторанчик для "своїх"

s’habituer		обжива́тися (де)
s’habituer		улашто́вуватися (де)

Trova una traduzione