1. n. f.
   [abɔ̃d]  (pl. abondes)
   1.  ([ліон.]) 
      1. ви́года (ж.)
      2. перева́га (ж.)

1. v.
   [abɔ̃de]  (p.p. abondé)
   1. 1. рясні́ти

          

         (чим)
         les devantures abondent en période de fêtes - у період свят вітрини рясніють
      2. бути багатим

          

         (на що)

         ;
         мати вдозвіль

          

         (чого)
      3. виготовляти у великій кількості
   2.  ([заст.]) 
      майстерно висловлюватися

       

      (без підготовки, експромтом)
   3. поділя́ти

       

      (точку зору чию)
      nous abondons dans le sens du représentant de la France - ми поділяємо думку нашого опонента з Франції

**********