Читачка Юлія Мороз запитує: «Чи правильно вживати слово значить у таких висловах, як а значить (= «а отже»), це значить (= «це означає»)?».

Розгляньмо кожне зі значень, про які запитує читачка, окремо.

Якщо розглянути українські словники, то багатий ілюстративний матеріал, що підтверджує вживання слова значить у значенні отже, знайдемо і в «Словарі української мови» за ред. Б. Д. Грінченка [4], і в Російсько-українському академічному словнику в 4 томах за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова [3], і в багатьох інших лексикографічних виданнях. Пропонуємо кілька цитат з наведених праць: «А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г.», «Він нас хотів спалить на гобелки, значить, зовсім, усе, як єсть. Екатериносл. у. (Залюб.)», «Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. y. (Залюбовск.)» [4], «Він, бач, ні́би солда́тський син, зна́чить, кантоні́ст (Н.-Лев.)» [3] (виділення напівжирним шрифтом усюди – наше) і т. ін.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11) [5] маркує слово значить як розмовне, визначаючи його як синонім до отже. Український стилістичний словник І. І. Огієнка також фіксує слово значить у значенні «отже», додаючи: «Не вживати виразу значиться <…> замість зна́чить: Зна́чить (а не значиться, ліпше б – виходить, от же), справа пропала» [1, с. 158–159]. Лише зрідка окремі словники такого значення слова значить не наводять: наприклад, Російсько-український фразеологічний словник В. П. Підмогильного та Є. П. Плужника [2] як переклади російського значит пропонує українські тобто, отже, виходить.

Приклади з літератури підтверджують поширене вживання лексеми значить у розглядуваному значенні: «Ах, вибачайте, се, значить, так собі, чутка» (Леся Українка), «Дехто з тих пійманих божився, що Настусю бачили в самому Бахчисараї, а значить, і в господі хана» (Микола Лазорський), «У нас – сильне військо, а значить, і порядок…» (Роман Іваничук), «Значить, він був дурень!» (Іван Нечуй-Левицький), «От, значить, як ви нас устріли, пане, і страху ж я набрався, господи!» (Панас Мирний).

Отже, як бачимо, слово значить у такій функції поширене і вживане. Причину цього може пояснити сама семантика вставного слова: його можна витлумачити як еліптичне від це значить[, що]. Наявність сполучника а перед вставним словом тут ролі не відіграє, що видно й із наведених прикладів з літератури.

Тому вживання слова значить і словосполучення а значить у функції «отже», «а отже» правильне та відповідає лексичним і стилістичним нормам української мови. Водночас, відповідно до матеріалів словників, можна відзначити, що слово значить уживаніше в розмовній мові.

Таке значення дієслова значити фіксують абсолютно всі словники, на які ми посилалися в першій частині відповіді: [4; 3; 5; 1; 2], і багато інших. З погляду морфології та семантики немає підстав вважати, що слово значити не може відігравати ролі, тотожної до означати. Чимало підтверджень цього знайдемо і в літературі: «До того і саме пророкування: «Твоє ще тільки заснувалося…» Що воно значить?» (Панас Мирний), «Цей сон значить, що твоя жінка буде дуже лиха, – промовив Дашкович, і всі почали сміятись» (Іван Нечуй-Левицький), «Ну, тут вже всі й догадались, що се значить» (Пантелеймон Куліш), «Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей?» (Михайло Коцюбинський) і т. ін.

Отже, вживання слова значити і конструкції це значить у функції «означати», «це означає» також цілком правильне та відповідає нормам літературної мови.

1. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
2. Підмогильний В. П., Плужник Є. П. Фразеологія ділової мови. Київ : Час, 1926. 293 с. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
3. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
4. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 08.06.2020).
5. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 08.06.2020).