1. Граматика
  2. Українська
  3. «Кращий за нього» чи «кращий, ніж він»?

Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 20.06.2020, 11:07

Розділ «Мовна консультація»

Кращий за нього чи кращий, ніж він?

Запитання

Читачка Марія Дяченко запитує: «Як краще сказати: кращий за нього чи кращий, ніж він?».

Відповідь

І прийменник за, і сполучник ніж в українській мові вживані в порівняннях, що фіксують словники: «Словарь української мови» за ред. Б. Д. Грінченка [7], Російсько-український академічний словник у 4 томах за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова [6], Словник української мови в 11 томах (СУМ-11) [8], Російсько-український фразеологічний словник В. П. Підмогильного і Є. П. Плужника [5] та багато інших.

Отже, правильні обидві наведені читачкою конструкції: і кращий за нього, і кращий, ніж він. Зазначимо також, що в українській мові відповідні порівняння з прикметниками та прислівниками можуть утворюватися синтаксично не тільки за допомогою слів за, ніж, а й за допомогою від (од), над, як, проти тощо. Нижче наводимо приклади таких конструкцій з української літератури:

«<…> чув він, що десь-то єсть сторона краща, ясніша, ніж його рідний льох <…>» (Леся Українка), «Весела баба! Ще веселіша стала, ніж колись передніше, як була панною» (Іван Нечуй-Левицький), «Хіба краща є за тебе?» (Тарас Шевченко), «Ще чи не щасливіші бувають за шлюбних» (Михайло Коцюбинський), «Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата» (Панас Мирний), «Він, мабуть, чи не старший од самого губернатора <…>» (Іван Нечуй-Левицький), «Що в світі любіше Над зоряні ночі, Що в світі ясніше Над милого очі?..» (Марко Кропивницький), «І попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як удома» (Михайло Коцюбинський), «<…> навіть і я, напівгосподар, що мав волю й дозвілля їсти більше проти інших, так і я голодний уставав з-за столу» (Григорій Квітка-Основ’яненко).

Використані джерела

  1. Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. 1959. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  2. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1979–1995.
  3. Огієнко І. І. Словник слів, у літературній мові не вживаних. Нью-Йорк : Research Society for Ukrainian Terminology, 1973. 154с.
  4. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
  5. Підмогильний В. П., Плужник Є. П. Фразеологія ділової мови. Київ : Час, 1926. 293 с. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  6. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  7. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  8. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 06.06.2020).
  9. Українські приказки, прислів’я і таке інше : Збірники О. В. Марковича та інших / уклав М. Номис. Відтворення видання 1864 року. Київ : Либідь, 1993. 768 с.