1. Граматика
  2. Українська
  3. «Хай» чи «нехай»?

Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 20.06.2020, 11:07

Розділ «Мовна консультація»

Хай чи нехай?

Запитання

Читачка Марія Дяченко запитує: «Чи тотожні слова хай та нехай? Чи не краще вживати тільки хай? Я прихильниця першого варіанту: частка не перед хай видається нелогічною».

Відповідь

Обидва слова – нехай і хай – в українській мові тотожні та рівновживані; кожне можна вживати без застережень.

Пояснення

Оскільки у виборі між хай і нехай читачку бентежить передусім компонент не- в нехай, вважаємо за потрібне спочатку з’ясувати етимологію слів.

Згідно з матеріалами Етимологічного словника української мови в 7 томах частки нехай [2, с. 81] і хай [3, с. 148–149] – це форми наказового способу, що походять від різних дієслів:

неха́й <…> результат злиття виразу *не хай, букв. «не займай, не чіпай, залиш», що є формою 2 ос. одн. наказового способу від *не хати, [неха́ти] «не займати, не чіпати» <…>.

<…>

хай <…> похідне утворення від імперативної форми дієслова ха́яти «залишати, покидати»; до семантики пор[івняй] модальну конструкцію н[імецькою] laß ihr arbeiten «хай він працює», букв[ально] «залиш його працювати». <…>

Отже, фонетична подібність тут не означає, що слово нехай утворене через «заперечення» хай. Тому морфологія слова нехай жодним чином не порушує його внутрішньої семантичної логіки.

Обидві лексеми фіксують українські словники різних поколінь [9; 8; 10; 4; 5; 6; 7; 1; 11] (Іван Огієнко у своїх словниках навіть зазначає, що слово нехай уживаніше). Так само бачимо їх і в літературі: «Нехай собі п’є на здоров’я» (Тарас Шевченко», «Нехай же не плачуть, нехай не ридають, тільки нехай добрим словом спогадають» (Леся Українка), «Хай вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця!» (Михайло Коцюбинський), «Нехай стара тут собі купається в морі» (Іван Нечуй-Левицький), «Хай указують на мене, – думала вона собі, – хай говорять, глузують, знущаються <…>» (Тарас Шевченко), «Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз і навіки закриються» (Іван Котляревський), «<…> а хто в силі чинити більше, нехай робить» (Ольга Кобилянська), «Нехай загину, все одно, хай серце розірветься – од щастя, не од горя» (Леся Українка).

Отже, в українській мові можна беззастережно вживати обидва слова як рівнозначні: нехай і хай.

Використані джерела

  1. Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. 1959. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  2. Етимологічний словник української мови : у семи томах / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 4 : Н–П. 656 с.
  3. Етимологічний словник української мови : у семи томах / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 2006. Т. 6 : У–Я. 568 с.
  4. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1979–1995.
  5. Огієнко І. І. Словник слів, у літературній мові не вживаних. Нью-Йорк : Research Society for Ukrainian Terminology, 1973. 154с.
  6. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
  7. Підмогильний В. П., Плужник Є. П. Фразеологія ділової мови. Київ : Час, 1926. 293 с. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  8. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  9. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 06.06.2020).
  10. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 06.06.2020).
  11. Українські приказки, прислів’я і таке інше : Збірники О. В. Марковича та інших / уклав М. Номис. Відтворення видання 1864 року. Київ : Либідь, 1993. 768 с.