Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 07.04.2020, 09:11

Розділ «Мовна консультація»

Яка етимологія слова байстрюк?

Запитання

Читач Павло Р. запитує: «Звідки походить слово байстрюк і яке його первісне значення?».

Відповідь

В українській мові слово байстрюк має значення «нешлюбна дитина» [3; 4; 1, с. 118]. Походження цього слова можуть пояснити цитати з Етимологічного словника української мови в семи томах (ЕСУМ) та Етимологічно-семантичного словника української мови І. І. Огієнка, які наводимо нижче:

– ЕСУМ [1, с. 118] (пояснення скорочень: свн. – середньоверхньонімецька, нвн. – нововерхньонімецька, фр. – французька, ст. – старе, тс. – те саме, пізньолат. – пізньолатинська):

байстрю́к «нешлюбна дитина» <…> через польське посередництво запозичено з німецької мови; свн. bastart (нвн. Bástard) «нешлюбна дитина» походить від фр. ст. bastart «тс.», яке зводиться до пізньолат. bastardus «тс.», утвореного від bastum «в’ючне сідло»; отже, bastardus означало «син в’ючного сідла» (жартівливий натяк на стосунки між служницями постоялих дворів і погоничами мулів); виводиться також <…> від германського етноніма Bastarnen (бастарни); пропонувались і інші тлумачення <…>.

– Етимологічно-семантичний словник української мови І. І. Огієнка [2, с. 113]:

Байстрю́к – нешлюбна дитина, байстрючка, байстря, байстер. Багато написано про постання цього слова, але остаточно його не вияснено. Звичайно виводять від нім. Bastard, франц. bâtard, а це з лат. bastardus, від bastum – сідло. Отож, початкове значення було б: народжений на сідлі, будь-як, син погонича мулів.

<…>

Використані джерела

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1. 631 с.
  2. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1979. Т. 1. 365 с.
  3. Словарь української мови / ред. Б. Д. Грінченко. 1907–1909. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 22.03.2020).
  4. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html/ (дата звернення: 22.03.2020).