1. Граматика
  2. Українська
  3. «Абрикос» чи «абрикоса»: як правильно називати дерево й плід?

Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»

Дата опублікування: 10.03.2020, 00:27

Розділ «Мовна консультація»

Абрикос чи абрикоса: як правильно називати дерево й плід?

Запитання

Читач Павло Р. запитує: «Чи рівнозначні в українській мові слова абрикос та абрикоса? Чи можна обидва слова вживати на позначення і дерева, й плода?».

Відповідь

В українській мові слова абрикоса й абрикос мають тотожні значення та можуть бути вживані на позначення як дерева, так і плода.

Пояснення

Відповідно до визначення, що його наводить Словник української мови в 11 томах (СУМ-11), слова абрикоса й абрикос мають тотожні значення, позначаючи плодове дерево та його плід [7].

У Російсько-українському академічному словнику в 4 томах за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933 рр.) [6] наведено тільки слово жіночого роду, без розрізнення за значенням «дерево» / «плід»: абрико́са. Проте Український стилістичний словник І. І. Огієнка (1924) [5] та його пізніший Етимологічно-семантичний словник української мови [4] фіксують обидві форми: абрикос і абрикоса (виділення напівжирним шрифтом, крім головних слів, – наше):

Абрико́с м. р. і абрико́са ж. р. [5, с. 13].

Абрико́с ч. р., абрико́са ж. р. – південне дерево й його плід. Лат. praecox – скороспілий, перейшло через ряд мов, з гол. abrikos, і прийшло до нас з п. XVII в. [4, с. 23].

В українській літературі обидва слова широко представлені на позначення і дерева, і плода: «Вечірнє сонце пронизувало зелені гілки волоських горіхів та абрикосів» (Іван Нечуй-Левицький), «Став під розложистою молодою абрикосою, стежачи за кожним батьковим рухом» (Володимир Малик), «Ховатися од грому найліпше під голчастими деревами, під буком, березою, яблунею, черешнею, абрикосою» (Павло Загребельний), «Якщо Бог дасть дожити, наступного року він привезе із собою саджанці абрикосів» (Роман Іваничук); «Він бачив <…> хлопчаків з ірисками, дівчат з кошиками абрикос і морелей» (Валер’ян Підмогильний), «Погуляла трохи з Фесенком, та й заманулось абрикосів!» (Іван Нечуй-Левицький) (виділення напівжирним шрифтом усюди – наше).

Так само обидві форми вживані в спеціалізованих виданнях [8; 2; 3; 1].

Отже, слова абрикос, абрикоса можна вживати рівнозначно на позначення як дерева, так і плода.

Використані джерела

  1. Ботаніка з основами гідроботаніки (водні рослини України) / Б. Є. Якубенко та ін. ; за ред. Б. Є. Якубенка. 2‑е вид., випр. і доп. Київ : Фітосоціоцентр, 2011. 535 с.
  2. Настека Т. М. Онтогенез видів роду Armeniaca Scop. в умовах лісостепу України. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 20. Біологія. 2011. Випуск 3. С. 18–25.
  3. Нетрадиційні плодові культури (рекомендації з селекції та вирощування садивного матеріалу) / В. М. Меженський та ін. Київ : Фітосоціоцентр, 2012. 80 с.
  4. Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. Вінніпеґ : Товариство «Волинь», 1979. Т. 1. 365 с.
  5. Огієнко І. І. Український стилістичний словник. Львів : Видання української книгарні й антикварні, 1924. 496 с.
  6. Російсько-український академічний словник (у 4 т.) / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. 1924–1933. URL: https://r2u.org.ua/ (дата звернення: 01.03.2020).
  7. Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html (дата звернення: 01.03.2020).
  8. Черевченко Т. М., Чувікіна Н. В. Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України 70 років. Інтродукція рослин. 2005. № 3. С. 5–10.