1. Граматика
  2. Італійська
  3. Verbo (дієслово)
  4. Indicativo (дійсний спосіб)
  5. Trapassato remoto
Trapassato remoto
Утворення trapassato remoto

Trapassato remoto в італійській мові утворюється за такою схемою: допоміжне дієслово avere або essere у passato remoto у відповідній особі + participio passato відмінюваного дієслова.

Таким чином утворюватиметься trapassato remoto для трьох груп дієслів:

parlare (1-а гр.) temere (2-а гр.) partire (3-я гр.)
io ebbi parlato ebbi temuto fui partito/a
tu avesti parlato avesti temuto fosti partito/a
lui/lei ebbe parlato ebbe temuto fu partito/a
noi avemmo parlato avemmo temuto fummo partiti/e
voi aveste parlato aveste temuto foste partiti/e
loro ebbero parlato ebbero temuto furono partiti/e

Дієслово essere не має форм trapassato remoto: більшість дослідників називають такі форми або граматично неправильними за своєю природою, або виключно архаїчними. Так само не існує у trapassato remoto і пасивного стану дієслів. Дієслово avere відмінюється у trapassato remoto згідно з загальним правилом.

essere avere
io - ebbi avuto
tu - avesti avuto
lui/lei - ebbe avuto
noi - avemmo avuto
voi - avesti avuto
loro - ebbero avuto
Зворотні дієслова (verbi riflessivi) та займенникові (прономінальні) дієслова (verbi proniminali), до закінчень яких в інфінітиві додається займенникова частка -si (alzarsi, accorgersi тощо), у trapassato remoto відмінюються шляхом відділення займенникової частки та подальшого відмінювання базового дієслова згідно з наведеними вище правилами. При цьому допоміжним дієсловом завжди є essere.
alzarsi: io mi fui alzato/a, tu ti fosti alzato/a, lui/lei si fu alzato/a, noi ci fummo alzati/e, voi vi foste alzati/e, loro si furono alzati/e
Займенникові (прономінальні) дієслова, до закінчень яких в інфінітиві додаються займенникові частки -la, -le, -ne, -sene, -sela, -ci, -cisi тощо, утворюються за аналогічною схемою з відділенням відповідної займенникової частки, але допоміжним дієсловом, залежно від конкретного закінчення, може виступати або essere, або avere. Для уточнення відмінювання італійських дієслів різних типів скористайтесь електронним орфографічним словником італійської мови.
Вживання trapassato remoto в італійській мові

  1. Сьогодні trapassato remoto в італійській має дуже обмежений вжиток. Цей час не зустрічається у розмовній мові та публіцистичних текстах. Переважно він вживається у літературних текстах пишного стилю. За своїми характеристиками trapassato remoto вживається для позначення минулої дії, що відбулася раніше за іншу минулу дію (яка передається головним чином через passato remoto) і є остаточно завершеною (доконаною), не маючи жодного зв’язку з теперішнім часом. На відміну від trapassato prossimo, trapassato remoto вживається виключно у підрядних реченнях, які вводяться прийменниками або прийменниковими зворотами quando, dopo che, non appena, appena (che).

    Quando Giancarlo ebbe mangiato, egli si mise a leggere le ultime notizie. – Коли Джанкарло поїв, він узявся до читання останніх новин.
    Appena tutti gli ospiti furono usciti, il proprietario chiuse l’albergo. – Щойно всі гості вийшли, власник зачинив готель.
    На відміну від trapassato prossimo, trapassato remoto вживається лише тоді, коли між двома минулими подіями минув незначний проміжок часу. Тому trapassato remoto не може поєднуватися з прислівниками, такими як ormai, già тощо. Порівняйте:
    Si presentò quando avemmo terminato la discussione. – Він з’явився, коли ми закінчили обговорення. (подія закінчилася лише нещодавно)
    Si presentò quando avevamo già terminato la discussione. – Він з’явився, коли ми вже були закінчили обговорення. (вже минуло чимало часу від закінчення події)
    Дієслово essere не має форм trapassato remoto: більшість дослідників називають такі форми або граматично неправильними за своєю природою, або виключно архаїчними.
    Пасивного стану дієслів у trapassato remoto також не існує, оскільки це вимагало б уживання дієслова essere у формі trapassato remoto (fui stato amato тощо).

  2. У деяких літературних творах trapassato remoto також вживається для створення відчуття подовження та/або повторення минулої дії.

Використані джерела
  1. Dardano M., Trifone P. Grammatica italiana con nozioni di linguistica. Болонья: Zanichelli Editore, 1995. 789 с.
  2. Grande grammatica italiana di consultazione / за ред. L. Renzo, G. Salvi, A. Cardinaletti : у 3 т. Болонья: Il Mulino, 2001. Т. 2: I sintagmi verbale, aggettivale, avverbiale. La subordinazione. 960 с.
  3. Migliorini B. Grammatica italiana per la scuola media inferiore. Флоренція: F. Le Monnier, 1961. 351 с.
  4. Telve S. Sul trapassato remoto. Valori sintattici, aspettuali e semantici dei tipi «fui stato» e «fui stato amato» in italiano antico e moderno. Lingua e stile. 2005. № 2. С. 263–298.
  5. Treccani. Trapassato remoto, indicativo. La grammatica italiana. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/indicativo-trapassato-remoto_%28La-grammatica-italiana%29/ (дата звернення: 01.07.2018).
  6. Wiberg E. Trapassato remoto. Enciclopedia dell’italiano. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/trapassato-remoto_(Enciclopedia-dell'Italiano)/ (дата звернення: 01.07.2018).