1. Граматика
  2. Італійська
  3. Verbo (дієслово)
  4. Indicativo (дійсний спосіб)
  5. Futuro anteriore indicativo (складний майбутній час дійсного способу)
Futuro anteriore indicativo (складний майбутній час дійсного способу)
Утворення futuro anteriore

Futuro anteriore в італійській мові утворюється додаванням до допоміжного дієслова avere або essere у futuro semplice у відповідній особі participio passato відмінюваного дієслова.

Таким чином утворюватиметься futuro anteriore для трьох груп дієслів:

parlare (1-а гр.) temere (2-а гр.) partire (3-я гр.)
io avrò parlato avrò temuto sarò partito/a
tu avrai parlato avrai temuto sarai partito/a
lui/lei avrà parlato avrà temuto sarà partito/a
noi avremo parlato avremo temuto saremo partiti/e
voi avrete parlato avrete temuto sarete partiti/e
loro avranno parlato avranno temuto saranno partiti/e

Дієслова essere та avere відмінюються в futuro anteriore таким чином:

essere avere
io sarò stato/a avrò avuto
tu sarai stato/a avrai avuto
lui/lei sarà stato/a avrà avuto
noi saremo stati/e avremo avuto
voi sarete stati/e avrete avuto
loro saranno stati/e avranno avuto
Зворотні дієслова (verbi riflessivi) та займенникові (прономінальні) дієслова (verbi proniminali) в інфінітиві мають закінчення відповідної групи + займенникові закінчення -si (alzarsi, accorgersi), -sene (andarsene), -sela (prendersela) тощо. Такі дієслова у futuro anteriore відмінюються шляхом відділення відповідних займенникових закінчень та подальшого відмінювання базового дієслова згідно з наведеними вище правилами. При цьому допоміжним дієсловом завжди є essere.
alzarsi: io mi sarò alzato/a, tu ti sarai alzato/a, lui/lei si sarà alzato/a, noi ci saremo alzati/e, voi vi sarete alzati/e, loro si saranno alzati/e
andarsene: io me ne sarò andato/a, tu te ne sarai andato/a, lui/lei se ne sarà andato/a, noi ce ne saremo andati/e, voi ve ne sarete andati/e, loro se ne saranno andati/e
Вживання futuro anteriore в італійській мові

  1. Futuro anteriore позначає майбутню дію, що передуватиме іншій майбутній дії (uso futurale). Найчастіше у такій функції futuro anteriore вживається у підрядних реченнях у складі складнопідрядних, де в головному реченні використовується futuro semplice. Українською в такому значенні futuro anteriore перекладається дієсловом доконаного виду у майбутньому часі.

    Quando avrò ricevuto il mio stipendio, potrò finalmente comprare un nuovo notebook. – Коли я отримаю заробітну плату, зможу нарешті купити новий ноутбук. (спочатку я отримаю заробітну плату, а тоді вже зможу купити ноутбук)
    Fra tre mesi sarai andata in ferie e potrai riposarti. – За три місяці ти підеш у відпустку та зможеш відпочити. (підеш у відпустку – і тоді вже зможеш відпочити)
    У сучасній італійській мові futuro anteriore в цій функції має обмежене використання, здебільшого поступаючись місцем futuro semplice (або passato prossimo) як у розмовній, так і в літературній мові, особливо коли часовий проміжок між двома майбутніми діями є незначним.
    Appena imparerai (= avrai imparato) questa regola, non farai più alcuni sbagli. – Коли ти вивчиш це правило, більше не робитимеш жодних помилок.
    Dopo che sono usciti (= saranno usciti), ti telefonerò. – Коли вони вийдуть, я тобі зателефоную.

  2. Futuro anteriore може вживатися для позначення припущення або сумніву (funzione epistemica) щодо завершеної дії в минулому (порівняйте з futuro semplice, що позначає припущення або сумнів щодо незавершеної дії в теперішньому часі). У цій функції futuro anteriore широко використовується в сучасній розмовній мові.

    Lucia non ha ricevuto nessuna delle mie lettere. Avrà cambiato indirizzo. – Лючія не отримала жодного з моїх листів. Гадаю, вона змінила адресу.

  3. Futuro anteriore може вживатися в риторичних питальних реченнях замість congiuntivo passato (congiuntivo dubitativo).

    Avranno osato dirci la verità? (= Abbiano osato dirci la verità?) – Чи ж вони наважилися б сказати нам правду?
    Особливо часто в сучасній мові така заміна відбувається з дієсловом essere.
    Sarà stata solo una mia fantasia? (= Sia stata solo una mia fantasia?) – Тобто то була лише моя вигадка?

  4. Futuro anteriore може також вживатися для позначення минулої події, що передує не лише іншій події, але й теперішньому часові (uso retrospettivo). У цій функції futuro anteriore використовується переважно в описі історичних подій та біографічних текстах.

    Nel 1648 scoppiò la ribellione di Chmel’nyc’kij. La prima campagna non avrebbe fruttato i risultati desiderati, ed i cosacchi cominceranno un’altra nel 1650. – Повстання під проводом Хмельницького спалахнуло 1648 року. Перша кампанія не дала бажаних результатів, тож 1650 року козаки розпочали новий наступ.
Використані джерела
  1. Bocchiola M., Gerolin, L. Grammatica pratica dell'italiano dalla A alla Z. Мілан: Hoepli Editore, 1995. 244 с.
  2. Dardano M., Trifone P. Grammatica italiana con nozioni di linguistica. Болонья: Zanichelli Editore, 1995. 789 с.
  3. De Roberto E. Futuro anteriore. Enciclopedia dell’italiano. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/futuro-anteriore_(Enciclopedia-dell'Italiano)/ (дата звернення: 24.06.2018).
  4. Migliorini B. Grammatica italiana per la scuola media inferiore. Флоренція: F. Le Monnier, 1961. 351 с.
  5. Treccani. Dubitativo, congiuntivo. La grammatica italiana. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/congiuntivo-dubitativo_%28La-grammatica-italiana%29/ (дата звернення: 24.06.2018).
  6. Treccani. Futuro anteriore, indicativo. La grammatica italiana. URL: http://www.treccani.it/enciclopedia/indicativo-futuro-anteriore_%28La-grammatica-italiana%29/ (дата звернення: 24.06.2018).