Прийменник перед власною назвою, що містить артикль
Уживання прийменника перед власною назвою, що містить артикль
Якщо перед назвою твору, яка містить артикль («La Dolce vita», «I promessi sposi» тощо), необхідно поставити прийменник di, in, a, da тощо, допускаються три варіанти:
Прийменник зливається з артиклем у назві твору й уживається preposizione articolata: il protagonista della Dolce vita di Fellini [29, с. 71]; dei Promessi sposi. Попри те, що в цьому разі видозмінюється назва твору й може бути непрозорим, чи належить до неї артикль, цей варіант є граматично правильним [29, с. 71], найбільш уживаним [41] і рекомендованим [33, с. 189].
Артикль у назві залишається, а прийменник di набуває форми de, прийменник in – форми ne тощо: il protagonista de La dolce vita di Fellini [29, с. 71]; de I promessi sposi; незмінні прийменники залишаються в тій самій формі: scrivo a La Stampa, esce con La Stampa [41]. Цей варіант фактично не відповідає граматичній нормі, оскільки окремо прийменників ne й de в італійській мові не існує [29, с. 71]. Він був широковживаним раніше, але сьогодні належить здебільшого до бюрократичної лексики [41].
Варіант, тотожний попередньому, але без зміни прийменників di й in: il protagonista di La dolce vita di Fellini; di I promessi sposi; in La Stampa. Цей варіант не відповідає граматичній нормі [29, с. 71], розходиться з практикою усної мови [27] та вживається зрідка [41].
Крім літературних творів, аналогічні варіанти є чинними для торговельних марок, назв ресторанів тощо (l’accoglienza de L’Alveare); «почесних» назв, зокрема в прізвиськах через антономазію (un libro su Il Migliore) [41].
Також у подібних випадках можна вживати прикладку (apposizione) або означення (attributo): «la cucina del ristorante Al Fogher», «nel romanzo I promessi sposi», «nell’opera verdiana I due Foscari», «nel verdiano I due Foscari» тощо [33, с. 188–189].
Щодо топонімів, які містять артикль як невід’ємну частину, існують різні думки: деякі дослідники (Лука Серіанні (Luca Serianni), Джованні Ненчоні (Giovanni Nencioni) тощо) рекомендують дотримуватися наведених вище рекомендацій щодо злиття артикля та прийменника до preposizione articolata: lavoro all’Aquila, vengo dalla Spezia [33, с. 188–189; 27, с. 11; 34], тимчасом як деякі мовознавці (Альдо Ґабріеллі (Aldo Gabrielli)) стверджують, що правильною є форма з відокремленням прийменника й артикля, який належить до назви: lavoro a L’Aquila, vengo da La Spezia [14]. Водночас Ґабріеллі стверджує, що з назвами, які не закріплено італійським законодавством, вживається здебільшого артикль з малої літери та preposizione articolata: «il Cairo è una bella città; il porto del Pireo; la Corte dell’Aia; torno dalla Mirandola» тощо [14].
У розмовній мові мешканців Спеції артикль у назві La Spezia з прийменником часто опускається: «Sto andando a Spezia» [34].
В іноземних топонімах з іншомовним артиклем preposizione articolata не утворюється: a Le Havre, di Las Palmas тощо [33, с. 189].
Прізвища, що містять артикль, розглядають як одне ціле, тому з ними preposizione articolata не утворюється [33, с. 189; 14]: La Torre → vado da La Torre; Lo Rosso → a Lo Rosso. Оскільки італійські прізвища можуть уживатися з артиклем, що не є їхньою невід’ємною частиною (наприклад, le opere di Manzoni або le opere del Manzoni), так само факультативний артикль може додаватися й до прізвищ, що вже містять артикль як невід’ємну частину: La Farina → le opere di La Farina або le opere del La Farina [33, с. 189].
Використані джерела
Лексикографічні джерела