Phrases contenant le mot "людини" dans la catégorie "régionalismes toscans"
бережися гніву сумирної людини
guardati da aceto di vin dolce  ([арх.], [тоск.])
бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх
l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta  ([арх.], [тоск.])
від їжі помирає більше людей, ніж від меча
ne ammazza più la gola che la spada  ([арх.], [тоск.])
голод людей морить і по світу гонить
gola affamata, vita disperata  ([арх.], [тоск.])
з часом минає слава людини
il gran tempo a’ gran nomi è gran veleno  ([арх.], [тоск.])
людина ‒ це іграшка фортуни
gli uomini sono la palla della Fortuna  ([арх.], [тоск.])
людину пізнають за мовою
apri bocca, e fa’ ch’io ti conosca  ([арх.], [тоск.])
мудра людина знає, коли не треба показувати свого розуму
non è sempre savio chi non sa essere qualche volta pazzo  ([арх.], [тоск.])
на людей найкраще дивитися, коли вони у повсякденному одязі і без прикрас
gli uomini vanno veduti in pianelle, e le donne in cuffia  ([арх.], [тоск.])
найперше знання, яке потрібне людині, ‒ це віра в Бога
chi sa senza Cristo non sa nulla  ([арх.], [тоск.])
найперше знання, яке потрібне людині, ‒ це віра в Бога
chi vuol sapere, sappia Cristo  ([арх.], [тоск.])
наслідки помилок людини залишаються і після її смерті
si vede il fine della nostra vita, ma non della nostra pazzia  ([арх.], [тоск.])
не берися за неродючу землю і не зв’язуйся з непевними людьми
terren che voglia tempo, e uom che voglia modo, non te ne impacciare  ([арх.], [тоск.])
олівець лікаря вбиває більше людей, ніж меч лицаря
ne ammazza più la penna del medico, che la spada del cavaliero  ([арх.], [тоск.])
при горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину
l’oro s’affina al fuoco e l’amico nelle sventure  ([арх.], [тоск.])
при горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину
ne’ pericoli si vede chi d’amico ha vera fede  ([арх.], [тоск.])
проповідь впливає на людей так, як туман на погоду
la predica fa come la nebbia, lascia il tempo che trova  ([арх.], [тоск.])
ранні заморозки і пізнє потепління гублять стару людину
freddo primaticcio e foglie serotine ammazzano il vecchio  ([арх.], [тоск.])
розум ‒ скарб людини
non c’è avere che vaglia sapere  ([арх.], [тоск.])
розумна людина іншими керує
chi sa, è padrone degli altri  ([арх.], [тоск.])
свій розум май і людей питай
quando non sai, frequenta in domandare  ([арх.], [тоск.])
слово порядної людини таке ж надійне, як і підписаний нею документ
tra galantuomini, la parola è un istrumento  ([арх.], [тоск.])
стережися злого пса і запозирливої людини
guardati da can rabbioso e da uomo sospettoso  ([арх.], [тоск.])
стережися хворого лікаря, розпаленого безумця, рішучої людини, жінки в розпачі, тихого собаки, мовчазного чоловіка, приміток у документах, ненависті панства, зрадливих товаришів, гравців, сварок зі старшими
guardati da medico ammalato, da matto attizzato, da uomo deliberato, da femmina disperata, da cane che non abbaja, da uomo che non parla, da eccetere di notai, da odio di signori, da compagnia di traditori, da uomo giocatore, da lite con tuo maggiore  ([арх.], [тоск.])
страждання робить людей мудрими
saggio è chi sa soffrire spesa, danno e martire  ([арх.], [тоск.])
таємниці людини можна дізнатися в моменти, коли вона радіє або страждає
se i segreti vuoi sapere, cercali nel disgusto o nel piacere  ([арх.], [тоск.])
тривала лихоманка губить людину
la febbre continua ammazza l’uomo  ([арх.], [тоск.])
у лиху годину пізнаєш розумну людину
chi è savio si conosce al mal tempo  ([арх.], [тоск.])
усі люди вмирущі
Gesù piglia tutti  ([арх.], [тоск.])
хто людей питає, той і розум має
domandando si va per tutto  ([арх.], [тоск.])
хто людей питає, той і розум має
quando non sai, frequenta in domandare  ([арх.], [тоск.])
хто не любить тварин, той не може любити і людей
chi non ha amore alle bestie non l’ha neanche ai cristiani  ([арх.], [тоск.])
час тратить, час платить і людей багатить
il tempo bene speso è un gran guadagno  ([арх.], [тоск.])
як тільки життя складається добре, людина помирає
nido fatto, gazzera (gazza) morta  ([арх.], [тоск.])
якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила
se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei  ([арх.], [тоск.])
якби свиня роги мала, то всіх би людей виколола
se il lupo sapesse come sta la pecora, guai a lei  ([арх.], [тоск.])