Trouver une traduction

Mot/phrase à traduire

Langue source

Langue cible

timide
  1. adj.[timid]  (pl. m. timides; f. timide, pl. f. timides)
    1.  ([арх.]) 
      боязки́й
      ;
      боягу́зливий
      ;
      боязли́вий
      ;
      малоду́шний
      ;
      полохли́вий
      ;
      страхопу́дний
      les brebis sont timides - полохливі вівці
      Ant.: courageux
      1. соромли́вий
        ;
        сором’язни́й
        ;
        скро́мний
        c’est mon ami, il est un peu timide - це мій друг, він дещо соромливий
        Syn.: honteux, humble
      2. нерішу́чий
        ;
        ні́я́ковий
        ;
        устидли́вий
        caractère timide - нерішучий характер
        il est timides avec les femmes - він ніяковіє перед жінками
      3. несмі́ли́вий
        ;
        ди́кий
        le provincial timide - дикий провінціал
    3. непе́вний
      ;
      сумні́вний
      style timide - непевний стиль
  2. n. m.[timid]  (pl. timides)
    1.  ([арх.]) 
      боягу́з (ч.)
      ;
      легкоду́х (ч.)
      ;
      страхополо́х (ч.)
      ;
      страхопу́д (ч.)
      ;
      страшко́ (с.)
      1. соромлива/сором’язна/скромна людина
      2. нерішуча/ніякова/устидлива людина
      3. несмілива/дика людина
  3. n. f.[timid]  (pl. timides)
    1.  ([арх.]) 
      боягу́зка (ж.)
      1. соромлива/сором’язна/скромна людина
      2. нерішуча/ніякова/устидлива людина
      3. несмілива/дика людина