1. adj.
   [səkʀɛ, ɛt]  (pl. m. secrets; f. secrète, pl. f. secrètes)
   1. тає́мний

      ;
      потає́мний

      ;
      потайни́й

      ;
      пота́єний

      ;
      таємни́чий

      ;
      прихо́ваний

      ;
      захо́ваний

      ;
      хо́ваний

      ;
      секре́тний

      ;
      скри́тний

      ;
      негла́сний

      ;
      залаштунко́вий

      ;
      конфіденці́йний
      vie secrète de la famille royale - таємне життя королівської родини

      La raison secrète de sa fidélité est l’amour. - Прихована причина її вірності ‒ любов.

      agent secret - таємний агент

      police secrète - таємна поліція
   2. місти́чний

      ;
      оку́льтний

      ;
      надприро́дний

      ;
      таємни́чий
      rites secrets - окультні ритуали
   3. 1.  ([арх.]) 
         відда́лений

         ;
         відлю́дний

         ;
         безлю́дний

         ;
         дале́кий

         ;
         да́льній

         ;
         самі́тни́й
         Syn.: retiré
      2. тає́мний

         ;
         потає́мний

         ;
         прихо́ваний
         Les cambrioleurs sont entrés dans le bâtiment par la porte secrète. - Злодії ввійшли в будівлю через таємні двері.
         Syn.: caché, dérobé, discret
   4. 1. потає́мний

         ;
         потайни́й

         ;
         зата́єний

         ;
         захо́ваний

         ;
         прихо́ваний

         ;
         тає́мний
         On ne peut jamais savoir quelles pensées secrètes se cachent derrière les paroles des autres. - Ми ніколи не можемо знати, які потаємні думки ховаються за словами інших людей.
         Syn.: intérieur, renfermé
      2. таємни́чий

         ;
         загадко́вий

         ;
         тає́мний

         ;
         потає́мний

         ;
         потайни́й

         ;
         незна́ний

         ;
         незри́мий
         Syn.: caché, énigmatique, ignoré, inconnu, invisible, mystérieux, obscur
   5.  ([арх.]) 
      потайни́й

      ;
      пота́йливий

      ;
      скри́тний
      Paula est un personne vraiment secrète. - Пола є дуже скритною людиною.
      Syn.: dissimulé, renfermé, discret, réservé
2. n. m.
   [səkʀɛ]  (pl. secrets)
   1. секре́т (ч.)

      ;
      таємни́ця (ж.)

      ;
      таїна́ (ж.)

      ;
      підспі́док (ч.)
   2.  ([тех.]) 
      розчин нітрату ртуті, який використовують при виготовленні фетрових капелюхів
   3. 1. за́гадка (ж.)

         ;
         таємни́ця (ж.)
         Syn.: mystère
      2. глибина́ (ж.)

         (душі)
         Syn.: dédale, énigme, pli, recoin, repli, tréfonds, for intérieur
      3. залашту́нки (мн.)

         ;
         закулі́сся (с.)
         Syn.: coulisse, dessous
   4. ро́зга́дка (ж.)

      ;
      ключ (ч.)

      ;
      поя́снення (с.)

      ;
      причи́на (ж.)

      ;
      моти́в (ч.)
      Syn.: clef, raison, motif
   5.  ([арх.]) 
      відве́ртість (ж.)

      ;
      розкриття́ (с.)

      (таємниці)
   6. мовча́ння (с.)

      ;
      нерозголо́шення (с.)
      Syn.: discrétion, silence
   7. камера на одну особу

      ;
      опрічна камера
      Le prisonier a été mis au secret après l’agression contre le gardien. - В’язня посадили в камеру на одну особу після нападу на охоронця.
   8. 1. реце́пт (ч.)

         ;
         секре́т (ч.)

         ;
         таємни́ця (ж.)
         Le secret de mon bonheur c’est de ne jamais regarder en arrière. - Рецепт мого щастя ‒ ніколи не оглядатися на минуле.
         Syn.: recette
      2. то́нкощі (мн.)
         Elle a découvert tous les secrets de son métier ce qui lui a permi de devenir la meilleure dans ce domaine. - Вона пізнала всі тонкощі своєї спеціальності, що дозволило їй стати найкращою в цій сфері.

**********

1. n. f.
   [səkʀɛt]  (pl. secrètes)
   1. таємна поліція
      Syn.: police secrète