1. v.
    (p.p. piégé)
   1.  (qqn, qqch) 
      піймати в пастку

       

      (кого, що)
   2.  (qqn) 
      поставити в незручне становище

       

      (кого)
      Ma sœur m’a piégé devant mes collègues avec ses questions inopportunes. - Сестра зі своїми недоречними питаннями поставила мене в незручне становище перед колегами.
   3.  ([військ.]; qqch) 
      підклада́ти

       

      (що)

      ;
      встано́влювати

       

      (що)
      Les terroristes ont piégé l’explosif dans une voiture. - Терористи підклали вибухівку в машину.
   4.  ([фіз.]; qqch) 
      затри́мувати

       

      (що)

      ;
      захо́плювати

       

      (що)

1. n. m.
   [pjɛʒ]  (pl. pièges)
   1. па́стка (ж.)

      ;
      западня́ (ж.)

      ;
      капка́н (ч.)

      ;
      сильце́ (с.)

      ;
      лабе́ти (мн.)

      ;
      тене́та (мн.)
      piège à loups - вовківня́ (ж.)

      piège à souris - мишоло́вка (ж.)

      piège de guerre - за́сідка (ж.); заса́да (ж.)

      Le garçon a libéré tous les animaux des pièges de son père. - Хлопчик звільнив усіх звірів з пасток свого батька.
      Syn.: attrapoire, chausse-trape, chausse-trappe, collet, lacet, lacs, reginglette, traquet
   2. 1. па́стка (ж.)

         ;
         пі́дступ (ч.)

         ;
         ка́верза (ж.)
         Syn.: assommoir, attrape, attrapoire, chausse-trape, chausse-trappe
      2. скла́дність (ж.)

         ;
         ва́жкість (ж.)

         ;
         тру́дність (ж.)

         ;
         тя́жкість (ж.)
         Syn.: complication, difficulté

**********