1. adj.
   [pɑl]  (pl. m. pâles; f. pâle, pl. f. pâles)
   1. 1. бліди́й

         ;
         блідни́й

         ;
         бліда́вий

         ;
         зблі́длий

         ;
         поблі́длий
         ([фразеол.])  les Visages pâles - блідоли́ці (мн.)

         il est pâle et il a le cœur au bord des lèvres - він блідий, його нудить
         Syn.: blafard, blême
         Ant.: coloré
      2. безкро́вний

          

         (блідий)
         Ant.: congestionné, sanguin
      3. бі́лий

         ;
         зеле́ний

          (forme courte: зе́лен)

         ;
         сі́рий

         ;
         земли́стий
         J’ai aperçu mon père pâle de de colère, tout est devenu clair, j’avais envie de disparaître. - Я побачила білого зі злості тата, все прояснилося, мені просто хотілося зникнути.
         Syn.: livide
         Ant.: rouge
   2. бля́клий

      ;
      безба́рвний

      ;
      тьмя́ний
      yeux pâles - безбарвні очі

      Il a laissé un seul dessin pâle, à demi effacé. - Він залишив один-єдиний тьмяний нарис, і той наполовину стертий.
      Syn.: décoloré, flétri, délavé, fade, terne
      Ant.: brillant, éclatant
   3. 1. м’яки́й

         ;
         те́плий
         lumière pâle - м’яке світло
      2. неяскра́вий

         ;
         приглу́шений
         Syn.: éteint
         Ant.: vif
      3. спокі́йний

         ;
         сві́тлий
         Le pâle petit jour m’a réveillé ce matin. - Спокійний відблиск заграви збудив мене на світанку.

         bière de couleur pâle - світле пиво
         Syn.: clair
         Ant.: foncé
   4. 1. кво́лий

         ;
         слабови́тий
         avoir les jambes pâles - мати кволі ноги

         ([фам.])  se faire porter pâle ([фам.]) ([[fam.]] ) - прикинутися хворим; симулювати хворобу
      2. мля́вий
         Syn.: hâve
      3. жалюгі́дний

**********