1. adj.
   [nøtʀ]  (pl. m. neutres; f. neutre, pl. f. neutres)
   1. 1. нейтра́льний
         un pays neutre - нейтральна країна

         un lieu/un terrain neutre - нейтральна територія

         réunir une conférence en un lieu neutre - скликати збори на нейтральній території
         Ant.: belligérant
      2. об’єкти́вний

         ;
         безсторо́нній

         ;
         незаціка́влений

         ;
         неупере́джений
         j’ai essayé d’être neutre dans la discussion - під час нашої розмови я намагалась бути безсторонньою
         Syn.: impartial
         Ant.: ennemi, hostile
   2. 1. безба́рвний
         mon existence est neutre depuis ton départ - ти поїхав, відтоді існування моє безбарвне
      2. безвира́зний

         ;
         невира́зний
         la voix neutre - невиразний голос
   3. 1. врівнова́жений

         ;
         холоднокро́вний
         il reste neutre et froid constamment - він завжди врівноважений і відсторонений
         Syn.: prudent, froid
      2. байду́жий
         Syn.: indifférent
   4.  ([зоол.]) 
      безстате́вий
   5.  ([фіз.]) 
      1. незаря́джений
      2. нульови́й
   6. сере́дній
      un nom neutre - іменник середнього роду
   7.  ([арх.])   ([грам.]) 
      неперехідни́й
      Syn.: intransitif
      Ant.: transitif
2. n. m.
   [nøtʀ]  (pl. neutres)
   1.  ([грам.]) 
      середній рід

**********