Trouver une traduction

Mot/phrase à traduire

Langue source

Langue cible

habituel
  1. adj.[abitɥɛl]  (pl. m. habituels; f. habituelle, pl. f. habituelles)
      1. зви́чний
        ;
        звича́йний
        rester chez lui c’est sa distraction habituelle - його звична розвага ‒ залишатися вдома
        l’état habituel des os d’une personne âgée - звичайний стан кісток літньої людини
        au sens habituel du terme - в звичному значенні слова
      2. звичає́вий
        Syn.: accoutumé
      3. традиці́йний
        ;
        ритуа́льний
        les signes habituels d’un deuil - традиційні прояви скорботи
      1. повсякча́сний
        ;
        пості́йний
        cette excuse lui est devenue habituelle - це стало його постійним виправданням
        Ant.: inhabituel
      2. щоде́нний
        ;
        рути́нний
        ;
        побуто́вий
        la monotonie de la vie habituelle m’épuise - монотонність побуту мене виснажує
    3. незмі́нний
      ;
      ста́лий
      son itinéraire habituel à l’université va lui manquer - він сумуватиме за незмінним шляхом до університету
      Syn.: courant
      Ant.: rare
      1. норма́льний
        ;
        нави́клий
        ;
        машина́льний
        gestes habituels - машинальні жести
        mon comportement est habituel pour une situation pareille - моя поведінка абсолютно нормальна для подібної ситуації
        Ant.: normal
      2. повто́рюваний
        ;
        пото́чний
        Syn.: usuel, d'usage
    5. хроні́чний
      elle souffre de la tête de façon habituelle - в неї хронічні мігрені
      Syn.: chronique
  2. n. m.[abitɥɛl]  (pl. habituels)
    1.  ([рідк.]) 
      щось звичне
      ;
      щось повсякденне
      je m’ennuie avec toi, tu tiens à l’habituel - ти любиш все повсякденне, мені нудно