1. adj.
   [fidɛl]  (pl. m. fidèles; f. fidèle, pl. f. fidèles)
   1. 1. ві́рний

         ;
         ві́дданий

         ;
         незра́дний

         ;
         незрадли́вий
         Un ami fidèle est difficile à trouver. - Вірного друга важко знайти.
         Syn.: dévoué, féal, loyal
      2. незмі́нний

         ;
         пості́йний

         ;
         пе́вний

          (forme courte: пе́вен)
         Michel est son compagnon fidèle. - Мішель ‒ її незмінний компаньйон.
         Syn.: attaché, constant
      3. че́сний

         ;
         непідку́пний

         ;
         доброче́сний

         ;
         поря́дний

         ;
         випро́буваний
         Le directeur a confié ce poste responsable à cette employée car elle est la plus fidèle parmi ses collègues. - Директор довірив відповідальну посаду цій працівниці, бо вона найбільш чесна серед колег.
         Syn.: honnête, probe, scrupuleux, sûr
      4. щи́рий

         ;
         спра́вжній

         ;
         до́брий

         ;
         хоро́ший
         Marie est mon amie fidèle. - Марія ‒ моя добра подруга.
         Syn.: bon, sincère, sûr, vrai
   2.  ([арх.]) 
      набо́жний

      ;
      побо́жний

      ;
      релігі́йний

      ;
      ві́рний

      ;
      благочести́вий

      ;
      богобоязки́й

      ;
      богобоязли́вий

      ;
      богобоязни́й

      ;
      богомі́льний

      ;
      богомо́льний

      ;
      святобли́вий

      ;
      христолю́бний
      Dimanche les habitants fidèles de notre village vont à l’église. - У неділю набожні мешканці нашого селища ходять до церкви.
      Syn.: croyant
   3. до́вгий

      ;
      довготрива́лий

      ;
      міцни́й

      ;
      тривки́й
      Vu leur fidèle amour, ils se marieront bientôt. - Зважаючи на їхнє тривке кохання, скоро вони одружаться.
      Syn.: durable
   4.  (à qqch) 
      ві́рний

       

      (чому)
      être fidèle au poste - не зрушувати з місця

      être fidèle à ses promesses - дотримуватися обіцянок

      Le directeur de notre compagnie est toujours fidèle à sa parole. - Директор нашої компанії завжди вірний своєму слову.

      Tristan reste fidèle à son passé. - Трістан не забуває про своє минуле.
   5. правди́вий

      ;
      то́чний

      ;
      і́стинний

      ;
      пра́вий

       (forme courte: прав)

      ;
      пра́вильний

      ;
      щи́рий
      C’est une histoire fidèle. - Це правдива історія.
      Syn.: correct, exact, sincère, vrai
   6. відпові́дний
      Le scénario du film est fidèle au roman de l’auteur belge. - Сценарій фільму відповідає роману бельгійського автора.
      Syn.: conforme, égal
   7. вира́зний

      ;
      вирази́стий

      ;
      чітки́й

      ;
      то́чний

      ;
      я́сни́й

       (forme courte: я́сен)

      ;
      яскра́вий
      Le souvenir fidèle de leur première rencontre est resté pour toujours avec elle. - Виразний спогад про їхню першу зустріч назавжди залишився з нею.
      Syn.: exact, durable
   8. наді́йний

      ;
      то́чний
      Ce test est le plus fidèle, les résultats sont donc corrects. - Цей тест є найнадійнішим, тому результати правильні.
      Syn.: fiable
2. n. m.
   [fidɛl]  (pl. fidèles)
   1. парафія́нин (ч.)

      ;
      віря́нин (ч.)
      Chaque matin, les fidèles vont à la messe. - Щоранку віряни прямують до церкви.
      Syn.: croyant
   2. послідо́вник (ч.)

      ;
      прихи́льник (ч.)

      ;
      прибі́чник (ч.)

      ;
      аде́пт (ч.)
      Les fidèles de la partie communiste ont été placés en garde à vue. - Адепти комуністичної партії були затримані.
      Syn.: partisan, adepte
   3. підда́нець (ч.)

      ;
      підда́ний (ч.)
      fidèle du roi - піддані короля
      Syn.: antrustion, féal
3. n. f.
   [fidɛl]  (pl. fidèles)
   1. парафія́нка (ж.)

      ;
      віря́нка (ж.)
      Les belles fidèles priaient devant une icône miraculeuse. - Чарівні парафіянки молилися до чудотворної ікони.
      Syn.: croyante
   2. послідо́вниця (ж.)

      ;
      прихи́льниця (ж.)

      ;
      прибі́чниця (ж.)
      Syn.: partisane, adepte
   3. підда́ниця (ж.)

      ;
      підда́нка (ж.)
      Syn.: féale

**********