1. n. m.
   [ivɛʀ]  (pl. hivers)
   1. зима́ (ж.)
      en hiver - узи́мку; взи́мку; зимо́ю; узи́му

      hiver précoce - дочасна зима

      hiver tardif - пізня зима

      solstice d’hiver - зимове сонцестояння

      un froid soleil d’hiver - холодне зимове сонце

      matinée d’hiver - зимовий ранок

      l’hiver qu’il neigeait beaucoup - взимку, коли багато сніжило

      l’hiver a été très froid - зима видалась холодна

      l’hiver commence le 21 décembre - зима починається 21 грудня

      En hiver les jours raccourcissent. - Взимку дні стають коротшими.

      Marie a réfugié son amie expulsée de chez elle en plein hiver. - Марі прихистила свою подругу, яку виселили з дому посеред зими.
   2.  ([поет.]) 
      рік (ч.)

**********