1. n. m.
   [kɥiʀ]  (pl. cuirs)
   1. шкі́ра (ж.)

       

      (тварини)
      cuir de bœuf - бичача шкіра

      cuir vert - свіжа шкіра

      cuir de Russie - ю́хта (ж.)

      cuir de poule - тоненька шкіра для виготовлення рукавичок

      gants de cuir - шкіряні рукавиці

      blouson de cuir - шкіряна куртка

      reliure en cuir - шкіряна палітурка

      porte-monnaie en cuir - шкіряний гаманець

      faux cuir - штучна шкіра; шкірзамі́нник (ч.)

      simili-cuir (m) - штучна шкіра; шкірзамі́нник (ч.)

      croûte de cuir - невичинена шкіра
   2.  ([арх.] або [жарт.]) 
      шкі́ра (ж.)

       

      (людини)
      Syn.: peau
   3.  ([фам.]) 
      шкіряна подушка крісла
      Syn.: coussin en cur
   4.  ([фам.]) 
      шкіря́нка (ж.)

      ;
      шкіряна куртка
      Léo porte toujours son cuir noir. - Лео завжди одягнений у чорну шкірянку.
      Syn.: blouson de cuir
   5.  ([жарг.]) 
      м’яч (ч.)
      Jette-moi le cuir ! - Кинь мені м’яч!
      Syn.: balle
   6. шкі́ра (ж.)

       

      (риби)
      Syn.: galuchat
   7.  ([фам.], [перен.]) 
      помилка у вимові, яка полягає у неправильному зв’язувані слів
      Marina fait beaucoup de cuirs quand elle parle français. - Марина робить багато помилок у зв’язуванні слів, коли говорить французькою.

**********