1. n. m.
   [kɔ̃plimɑ̃]  (pl. compliments)
   1. 1. компліме́нт (ч.)
         il lui fait des compliments tous les jours - він щодня робить їй компліменти
      2. похвала́ (ж.)

         ;
         похваля́ння (с.)
         un compliment sincère - щира похвала
         Syn.: éloge,
   2. віта́ння (с.)

      ;
      привіта́ння (с.)
      mes compliments ! - мої вітання!

      (à qqn)  transmettre ses compliments (à qqn) (à qqn ) - передавати вітання (кому) (кому )

      mes compliments à votre mère - передавайте мої вітання матері

      compliment du jour de l’an - привітання з Новим роком
      Syn.: congratulation, félicitation
   3. 1. дифіра́мб (ч.)
         sans compliment - не співаючи дифірамбів
      2. схва́лення (с.)
         Syn.: louange
   4. 1. до́кі́р (ч.)

         ;
         доко́ра (ж.)
         Syn.: [фам.]: sortie
      2. за́кид (ч.)
         un sot compliment, qu’il m’a fait - він зробив мені дурний закид
         Syn.: phrase
   5. 1. церемо́нія (ж.)

         ;
         пусті слова/балачки
         ([заст.])  ne faisons point de compliments ([заст.]) ([[dated]] ) - обійдемось без церемоній!; давайте без пустих балачок!

         ([заст.])  point de compliments, s’il vous plaît ! ([заст.]) ([[dated]] ) - обійдемось без церемоній!; давайте без пустих балачок!

         ([заст.])  trêve de compliments ! ([заст.]) ([[dated]] ) - давайте без пустих балачок!; обійдемось без церемоній!
         Syn.: cérémonie
      2. розмо́ва (ж.)
         Syn.: discours

**********