1. n. f.
   [balad]  (pl. balades)
   1. прогу́лянка (ж.)

      ;
      прохі́дка (ж.)

       

      ([розм.])
      ([розм.])  faire une balade ([розм.]) ([[inf.]] ) - прогу́люватися

      seule une petite balade avec la jeune fille a abrégé cette soirée interminable - і тільки прогулянка з дівчиною пришвидшила плин цього нескінченного прийому
      Syn.: promenade
   2. мандрі́вка (ж.)

      ;
      по́дорож (ж.)

       

      (на недалеку відстань)

      ;
      екску́рсія (ж.)
      Syn.: excursion, sortie

1. v.
   [balade]  (p.p. baladé)
   1.  ([розм.] qqn) 
      прогу́лювати

       

      (кого)

      ;
      повести на прогулянку

       

      (кого)

**********

1. v. pron.
   [se balade]  (p.p. baladé)
   1. прогу́люватися

       

      (без жодної цілі)

      ;
      тиня́тися

      ;
      снува́ти

      ;
      ника́ти
      Syn.: baguenauder, errer, flâner
   2. мандрува́ти

      ;
      подорожува́ти

      ;
      здійснювати екскурсію
      Syn.: excursionner
   3.  ([розм.] про речі) 
      бути у безладі

      ;
      бути розкиданим