1. n.
   1. світа́нок (ч.)

      ;
      світова (ранкова, (в)ранішня, досвітня) зірка (зоря)
      Dawn broke over the city. - Над містом розвиднілось.
      Syn.: daybreak, sunrise, [літ.] cockcrow; [літ.]; [поет.] day-dawn
   2. поча́ток (ч.)

      ;
      нача́ло (с.)

      ;
      наро́дження (с.)

       

      (чогось)
      since the dawn of time - з давніх давен; від найдавніших часів; з давніх, незапам’ятних часів; з передвіку

      the dawn of civilization/time etc - джерела (початки) цивілізації; початок віків
      Syn.: beginning, start, birth, inception
2. v.
    (dawned | dawned)
   1.  (про день; вжив. з додатком) 
      займа́тися

      ;
      настава́ти

      ;
      розви́днюватися

      ;
      проя́снюватися

      ;
      розсвіта́ти

      ;
      світа́ти
      the next day dawned rainy - наступний день розпочався дощем

      yesterday dawned late - учора пізно розвиднілося
      Syn.: begin, open, break
   2. почина́тися

      ;
      заро́джуватися

      ;
      з’явля́тися

      ;
      виника́ти
      a new age is dawning - розпочинається нова ера
      Syn.: begin, start, appear, come forth, emerge
   3.  (зазвичай dawn on або dawn upon) 
      дохо́дити

      ;
      осява́ти

      ;
      прихо́дити

      ;
      проя́снюватися
      It suddenly dawned on me that I hadn’t called her all day. - Раптом я збагнула, що не дзвонила їй весь день.
      Syn.: occur to, come to, come to mind

**********